Октанове число: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
IvanBot (обговорення | внесок) м →Визначення октанового числа і його різновиди: replaced: більш складна → складніша |
||
Рядок 4:
Октанове число визначається на спеціальних установках шляхом порівняння характеристик горіння випробуваного палива й еталонних сумішей [[ізооктан]]у (детонаційна стійкість якого прийнята за 100<ref name="Топливо века">Стаття «Топливо века», с.-14. Журнал «За рулем» №01, 1980 рік.</ref>) і н-[[гептан]]у (детонаційна стійкість якого прийнята за 0<ref name="Топливо века"></ref>). Випробування протікають у двох режимах: жорсткому (частота обертання колінвалу 900 хв<sup>-1</sup>, температура всмоктуваної суміші 149<sup>о</sup>С) і м'якому (600 хв<sup>-1</sup>, температура всмоктуваного повітря 52<sup>о</sup>С). Одержують відповідно моторне і дослідницьке октанове числа (ОЧМ і ОЧД). Різниця між ними називається чутливістю і характеризує ступінь придатності бензину до різних умов роботи двигуна. Вважають, що ОЧД краще характеризує бензини при їзді в міських умовах, а ОЧМ — в умовах високих навантажень і швидкостей. Середнє арифметичне між ОЧД й ОЧМ називають октановим індексом, прирівнюють до дорожнього октанового числа, що нормується стандартами деяких країн (наприклад, США) і вказується на бензоколонках як характеристика палива, що продається.
При виробництві бензинів змішанням фракцій різних процесів важливе значення мають т.зв. октанові числа змішання (ОЧЗ), що відрізняються від дійсних октанових чисел окремих компонентів. Октанові числа змішання залежать від природи нафтопродукту, його вмісту в суміші й деяких інших факторів. У парафінових вуглеводнів ОЧЗ вище дійсних ОЧ, а в ароматичних залежність
== Проблема підвищення октанового числа бензину ==
До початку 1970-х років проблема підвищення октанового числа бензину вирішувалася винятково за рахунок застосування етилової рідини, що містить [[тетраетилсвинець]] (ТЕС). Впровадження каталітичних нейтралізаторів, чутливих до наявності свинцю, привело до необхідності перегляду технічної політики в різних країнах. Були розроблені програми переходу на неетиловані палива. І хоча терміни виконання цих програм неодноразово відкладалися, застосування тетраетилсвинцю підходить до кінця. [[США]], [[Австрія]] й [[Японія]] виробляють повністю неетиловані бензини, в інших країнах обсяг їхнього виробництва постійно збільшується.
| |||