Медіазалежність: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
м Відкинути редагування Sanya3 до зробленого EmausBot
IvanBot (обговорення | внесок)
м replaced: більш важливе → важливіше (2)
Рядок 1:
'''Модель медіазалежності''' (теорія залежності від [[медіа-система|медіа-системи]], {{lang-en|Media-System Dependency}}) вперше введена М. Л. де Флером і С. Болл-Рокешем (1976) описує відносини між [[інфосфера|інформаційною системою]] і [[суспільство|системою соціальною]] (інфосферою і суспільством).
 
Вона визначає залежність між медіа і людиною як, «відносини, в яких потенціал людей для досягнення своїх цілей залежить від інформаційних ресурсів системи засобів масової інформації». Ці інформаційні ресурси можуть бути класифіковані як можливість створювати і збирати, обробляти і поширювати інформацію. За Баранома і Девісом (2009), «Теорія залежності медіа-систем припускає, що чим більше людина залежить від наявності того щоб його або її потреби були задоволені шляхом використання [[медіа (комунікація)|медіа]], тим більш важливеважливіше значення буде мати роль, яку відіграють медіа в житті людини, і, отже, все більшого вплив ті медіа будуть мати на людину» (стор. 273). Оскільки світ стає більш складнимскладнішим, люди звертаються до медіа, щоб зрозуміти, що відбувається. Чим більше людина покладається на медіа для отримання інформації, тим більше людина знаходиться під [[Вплив медіа|впливом медіа]].
 
Модель передбачає, що в сучасному [[соціум]]і залежність [[індивід]]а від [[ЗМІ]] безперервно зростає, її рівень пов'язаний із стабільністю чи не стабільністю в [[суспільство|суспільстві]]. Наприклад, в критичних ситуаціях (для України це [[Помаранчева революція|вибори 2004 р]]., 2006 р.) люди звертаються до [[ЗМІ|мас-медіа]] як єдиного джерела відомостей і виявляються беззахисними перед їхнім впливом.