Петро Суховій: відмінності між версіями

Історики ще не дослідили, де і яку освіту отримав П.Суховієнко. можливо, що в Україні він навчався у початковій школі, а потім студіював в одному з навчальних закладів Московщини. Знаємо, що окрім “козацького” письма він добре знав польську, татарську, московську та латинську мови. А отже не виключено, що він навчався в якомусь з університетів Європи. У 1668 р. ніжинський протопоп Симеон Адамович, перебуваючи в Москві, розповідав урядовцям Посольського приказу: “… есть в Запорогах писарь Петрушка Суховей, досужей и ученой человек, в 23 года, и посылан был он в Крым для договоров, и с ханом де и с калгою и с салтаном договор учинил, и из Крыму об нем в Запороги писали, чтоб впредь к ним посылали таких же досужих людей, как он Суховий, а прежде сего таких умных людей к ним не присылывали” . “Ділом сильний, в річах світових цекав (говорив – Т.Ч.)” – свідчив про молодого гетьмана Правобережної України козацький літописець Самійло Величко.

==Запорозька Січ==

На початку серпня 1668 р. кошова рада вирішує відправити до татарської столиці Багчисараю посольство з вимогою допомогти їм відібрати булаву у П.Дорошенка і віддати її до рук людини, яка б на відміну від нього, враховувала політичні й економічні прагнення запорожців, і була більш прогнозованою для турецького султана та залежного від нього кримського хана . Така людина знайшлася в особі запорозького писаря П.Суховієнка, якому й доручили очолити посольство до Криму.

Прибувши в середині серпня до Багчисараю П.Суховієнко уклав військово-політичний договір з кримським ханом Аділ-Гіреєм. Згідно з його статтями, в обмін на зобов’язання запорожців не руйнувати татарських улусів, хан обіцяв надати військову допомогу січовикам . У процесі спілкування козацького посольства з татарським урядом молодий запорозький писар так сподобався Аділ-Гірею, що той запропонував стати йому гетьманом України під протекторатом Кримського ханства, а також дав Суховієнку дублікат власної печатки, де були зображені “лук з двома стрілами”.