Тримурті: відмінності між версіями

Цей період не відзначався однорідністю. Включення ортодоксального [[Брахманізм|брахманізму]] у вигляді залишків старих ведичних традицій разом з різними сектантськими релігіями, зокрема [[шиваїзм|шиваїзму]], [[вайшнавізм|вайшнавізму]] і [[шактізм|шактізму]], які ще належали до ортодоксальних, формує образи окремих осіб<ref>Majumdar, R. C. "Evolution of Religio-Philosophic Culture in India", p. 49.</ref>. Однією з важливих рис цього періоду була гармонія між ортдоклсальними та і сектантськихми формами<ref>Majumdar, R. C. "Evolution of Religio-Philosophic Culture in India", p. 49.</ref>. З цього приводу Р. Маджумдар зазначає, що найбільш помітненайпомітніше вираження цього можна знайти в богословській концепції тримурті, тобто прояву вищості Бога у трьох формах — Брахми, Вішну та Шиви. Але цю концепцію не можна вважати успішною, адже Брахма не здобув значної влади порівняно з Шивою та Вішною, а отже, в ній проглядаються задуми трьох різних сект щодо їхніх богів, яких вони вважали [[Брагман|брагманом]]<ref>Majumdar, R. C. "Evolution of Religio-Philosophic Culture in India", p. 49.</ref>