Загальновійськова армія: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
мНемає опису редагування |
мНемає опису редагування |
||
Рядок 5:
Загальновійськова армія призначається для ведення операцій у складі фронту або самостійно (на окремому операційному напрямі). За часів [[Перша світова війна|Першої світової]] та Громадянської війни в армію входили 3-6 стрілецьких і 1-2 кавалерійські дивізії. У 1920 році армія складалася з 4-5 [[Стрілецька дивізія|стрілецьких]] і [[кавалерійська дивізія|кавалерійської дивізій]], нараховуючи 20 000 — 40 000 багнетів і шабель з 80-120-ю гарматами. У 30-і роки XX століття [[Глибока операція|теорією глибокої операції]] передбачалося використання як звичайних, так і [[ударна армія|ударних армій]].
На початку німецько-радянської війни, загальновійськова армія — оперативне об'єднання [[Сухопутні війська СРСР|радянських сухопутних військ]] — складалася з корпусів ([[стрілецький корпус|стрілецьких]], [[механізований корпус|механізованих]], [[кавалерійський корпус|кавалерійських]]) і окремих дивізій. У 1941 році був здійснений перехід до невеликих армій по 5 — 6 дивізій, без корпусного управління. У 1942–1943 роках корпусна ланка управління була відновлена, і [[армія]] в 2-ій половині війни мала вже 3 — 4 стрілецьких корпуси (7 — 12 дивізій), 3 — 4 артилерійських і мінометних
Армії рідко мали більше 100 000 чоловік. Для дії на головному (найважливішим) напрямку в ряді операцій використовувалися посилені армії, які іменувалися, як і в 30-і роки, [[ударна армія|ударними арміями]]. У порівнянні зі звичайною армією в них було більше танків, гармат і У роки Громадянської війни в складі фронтів (груп армій) РСЧА перебувало 16 армій.
| |||