Стрітенський монастир (Москва): відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Створена сторінка: {{Монастир | Тип = Монастир | Назва = Сретенський монастир | Оригінальна назва = | Зображен... |
стріт на Сретен |
||
Рядок 2:
| Тип = Монастир
| Назва = Сретенський монастир
| Оригінальна назва = {{lang-ru|Сретенский монастырь}}
| Зображення = Sretensky Monastery 3.JPG
| Підпис зображення = Собор Сретенського монастиря
| Ширина зображення = 280px
| Ширина карти =
Рядок 52:
26 серпня ([[8 вересня]] [[Григоріанський календар|н. ст.]]) [[1395]] року митрополит [[Кипріан (митрополит Київський)|Кипріан]] з хресним ходом зустрів на Кучковім полі біля храму преподобної [[Марія Єгипетська|Марії Єгипетської]] чудотворний образ [[Володимирська ікона Божої Матері|Володимирівської ікони Божої Матері]], перенесений з Володимира-на-Клязьмі. Був здійснений молебень, ікона була поставлена в [[Успенський собор (Москва)|Успенському соборі]] [[Московський кремль|Кремля]].
Через день [[Тимур|Тимур-Тамерлан]] повернув на південь. Беззахисна Москва була врятована. Свято
[[1397]] року князем [[Василь I Дмитрович|Василем I]] був побудований Сретенський чоловічий монастир, і церква стала головним монастирським храмом. До складу монастиря увійшла та приходська церква преподобної Марії Єгипетської, побудована на Кучковім полі ще [[1385]] року. Тоді ж на вічні часи був встановлений хресний хід з Володимирською іконою [[26 серпня (Москва)|26 серпня]].
Рядок 60:
* Хресний хід 26 серпня (в пам'ять чудесного порятунку від військ Тамерлана; головне свято Москви до XX століття). Володимирську ікону Божої Матері урочисто переносили з [[Успенський собор (Москва)|Успенського собору]] [[Московський кремль|Кремль]] в обитель. В ході регулярно брали участь великий князь та митрополит, пізніше — цар і патріарх.
* Хресний хід 23 червня — з [[1480]] року, в пам'ять позбавлення від нашестя хана [[Велика Орда|Великої Орди]] Ахмата.
* Хресний хід 21 травня — з [[1521]] року, в подяку за позбавлення від нашестя кримського хана [[Мехмед I Ґерай|Мехмет-Ґірея]]. До 1695 року хресний хід відбувався в Сретенський монастир, після — в храм
* Оскільки монастир був першою обителлю на шляху з Москви в [[Троїце-Сергієва Лавра|Троїце-Сергієву лавру]], його відвідували паломники, які вирушали на прощу.
Рядок 67:
При великому князі [[Іван III Васильович|Івані III]] (час розквіту кам'яного зодчества в Москві) храми Володимирівської ікони Божої Матері та преподобної Марії Єгипетської були перебудовані на камінь.
8 листопада [[1552]] року у
В [[Смутний час]], коли московським Кремлем заволоділи інтервенти, тут розташовувався штаб російських ополченців, що билися під прапорами [[Кузьма Мінін|Мініна]] та [[Пожарський Дмитро Михайлович|Пожарського]]. В Сретенському монастирі надали першу допомогу князю Д. М. Пожарському після важкого поранення, отриманого в бою на вулиці [[Вулиця Сретенка|Сретенці]] в березні [[1611]] року.
Рядок 92:
У день [[Бородинська битва|Бородінської битви]] (26 серпня 1812 року, у свято Сретення Володимирської ікони Божої Матері) з обителі вирушив всенародний хресний хід з чудотворними іконами.
{{початок цитати}}Від Сретенських воріт до Арбатської хресний хід йшов посеред обозів які тягнулися з пораненими та вмираючими солдатами. Цих солдат які взирали та молилися на чудотворні ікони Божої Матері і на стародавні хоругви, священики окропляли святою водою. Коли в цьому хресному ході всі полум'яно молили Богоматір врятувати вже не одну Москву, але всю Росію від всеперемагаючого завойовника, тоді за 100 верст від Москвою палала велика Бородінська битва та [[Наполеон I Бонапарт]], настільки жадібно та давно бажав битися з російською армією, в розпалі цього бою був, за свідченням достовірних очевидців, похмурий, задумливий, тривожний, нерішучий. Думали навіть, що він хворий: то він давав один наказ, то через мить скасовував накази своїм полкам…{{кінець цитати|джерело = Токмаков І.Ф. Короткий історичний нарис московського
Трохи пізніше в Сретенському монастирі розмістився госпіталь для поранених в Бородінській битві воїнів; багато з них були поховані на монастирському кладовищі.
Рядок 111:
[[Файл:Sretenski.jpg|thumb|170px|left|Знесена дзвіниця монастиря. 1882 р.]]
[[1895]] року в
До кінця [[XIX століття]] обитель була однією з найвідоміших в Москві, в тому числі завдяки своїм дзвоном. Братія обителі становила 25 осіб. При монастирі була церковно-приходська школа та готель. На монастирському цвинтарі, що знаходився між собором та вратами монастиря, були поховані багато представників дворянських прізвищ Москви.<ref name=autogenerated2/>
Рядок 126:
21 червня [[1923]] року настоятель обителі єпископ [[Іларіон (Троїцький)]] був повернений із заслання.
5 липня 1923 року, напередодні свята Володимирської ікони Божої Матері, святитель Іларіон на всеношній зробив [[Освячення храму|велике освячення]] опоганеного оновленцями собору
15 листопада архієпископ Іларіон (Троїцький) був заарештований та відправлений у своє останнє заслання в [[Соловецький табір особливого призначення]]. Його наступником на посаді настоятеля Сретенського монастиря став єпископ [[Борис (Рукин)]].<ref>[http://www.pravoslavie.ru/sm/35224.htm Дмитро Сафонов. Святитель Іларіон (Троїцький) та обновленський розкол в Російській Православній Церкві. Стаття 2, частина 2/Православ'я. Ru<!--Тема доданий ботом-->]</ref>
4 грудня [[1925]] в
Наприкінці 1925 року обитель була остаточно закрита.
Рядок 139:
{{початок цитати}}«Тут, на Великій Луб'янці, віддали життя та постраждали за Христа тисячі та тисячі нових мучеників та сповідників Російських. І наша земля, на якій стоїть монастир, по якій ми ходимо, в буквальному сенсі просякнута кров'ю святих мучеників і є антимінсом, тим благословенним платом, на якому відбувається [[Літургія]] в храмі»
{{кінець цитати|джерело = архімандрит [[Тихон (Шевкунов)]], намісник
На місці монастирського кладовища в 50-х роках була побудована середня школа.
Рядок 155:
Відновленням чернечого життя в обителі керував духівник Псково-Печерського монастиря архімандрит [[Іоанн (Крестьянкін)]].
{{початок цитати}}"Завжди — в дні радощів та випробувань — нас підтримувала молитва, благословення, гаряча підтримка, а іноді й суворе висловлення <!--стягнення взыскание -->отця Іоанна. Він передав для Сретенського безліч своїх ікон, в тому числі й улюблену його ікону «Володимирську», і ікони, які дісталися йому від великих валаамских старців. Отець Іван благословив створення монастирського видавництва, семінарії, підсобного господарства. Взагалі, особливо в перші, найскладніші роки, батюшка буквально стежив за кожним кроком у відродженні обителі».{{кінець цитати|джерело = архімандрит [[Тихон (Шевкунов)]], намісник
Монастир почав інтенсивно розвиватися і будуватися як за рахунок коштів благодійників, так і за рахунок створеного книжкового видавництва, яке незабаром стало одним з найбільших у Російській Православній Церкві. Підтримку у відновленні будівель монастиря та фресок Володимирського собору надавала держава. Урядом Москви монастирю було передано деякі будівлі які находяться на його історичній території , що послужило причиною для кількох конфліктних ситуацій.<ref>[http://www.patriarchia.ru/db/text/387482.html Коментар Прес-служби Московської Патріархії у зв'язку з повідомленнями голови Всеросійського музичного товариства Олексія Жидкова про передачу приміщень, орендованих Товариством, Ср…<!--Тема доданий ботом-->]</ref>
Рядок 163:
[[9 квітня]] 1995 року Патріархом Алексієм II було зроблено освячення соборного храму великим чином, третім за його історію.
[[8 вересня]] 1995 року відзначалося 600-річчя Сретення Володимирської ікони Божої Матері. Чудотворна ікона була принесена в обитель з [[Третяковська галерея|Державної Третьяковської галереї]] та перебувала тут два дні. У хресному ході, незважаючи на проливний дощ, взяли участь понад 30 000 чоловік.<ref>[http://www.pravoslavie.ru/sm/5797.htm Петро Паламарчук.
Також у вересні 1995 року при вході до монастиря був встановлений поклінний хрест, освячений Патріархом Алексієм II — в пам'ять про невинних людей, [[Собор святих новомучеників та сповідників Російських|постраждалих]] за віру при радянській владі.
Рядок 171:
9 — 10 травня [[1999]] року в монастирському соборі відбулося [[Канонізація|прославляння]] священномученика [[Іларіон (Троїцький)|Іларіона, архієпископа Верейського]] ({{†}} [[1929]]). Мощі священномученика Іларіона були перенесені з Санкт-Петербурга та покладені у Володимирському соборі Сретенського монастиря.
[[25 березня]] 2004 року з грецького монастиря Святителя Миколая на острові [[Андрос]] в монастир був переданий ковчег з мощами преподобної [[Марія Єгипетська|Марії Єгипетської]]. Святиню урочисто зустріло духовенство, братія та парафіяни обителі.<ref>[http://www.sedmitza.ru/text/1050038.html Церква Марії Єгипетської в
== Сучасне життя обителі ==
Рядок 178:
Монастир налічує більше 40 насельників; літургія в соборі відбувається щодня. Серед прихожан монастиря половина — молодше 40 років.<ref>[http://www.whoiswho.ru/politdnevnik/item/?id=2211 Щоденник — Російський біографічний інститут<!--Тема доданий ботом-->]</ref>
При монастирі організовані катехізичні курси, які відвідуються людьми які недавно вступили в церковне життя.<ref>[http://www.patriarchia.ru/db/text/250117.html
Із [[1997]] року Сретенський монастир неодноразово організовував збір благодійної допомоги жителям Чечні, духовенство обителі супроводжувало гуманітарну допомогу в [[Грозний]] та регіони, що постраждали від війни.<ref>[http://www.vidania.ru/booksretensky.html Історії монастирів. Сретенський монастир в Москві<!--Тема доданий ботом-->]</ref>
Рядок 186:
На початку [[2000-ні|2000-х]] років тут працював центр «Подолання», що займається медичною, духовною та соціальною реабілітацією наркозалежних дітей та підлітків.<ref>[http://www.pravoslavie.ru/sobytia/narckonf/opytpreodolenia.htm Досвід роботи центру «Подолання»<!--Тема доданий ботом-->]</ref><ref>http://orthodox.etel.ru/2000/25/pomosh.htm</ref>
Монастир часто відвідують російські та зарубіжні церковні ієрархи.<ref>http://www.pravoslavie.ru/sm/29581.htm http://www.pravoslavie.ru/sm/29137.htm</ref><ref name="Лавр">[http://www.pravoslavie.ru/sm/5809.htm Митрополит Лавр очолив богослужіння в
В [[2006]] — 2007 роках Сретенський монастир відіграв велику роль у відновленні канонічного спілкування (возз'єднання) [[Російська православна церква|Руської Православної Церкви]] і [[Російська православна церква закордоном|Руської Православної Церкви Закордоном]]. У монастирі зупинялися багато представників [[Російська православна церква закордоном|Російської православної церкви закордоном]].<ref>[http://pravoslavie.ru/guest/4746.htm Ми знову будемо разом. Бесіди зі священнослужителями Російської Православної Церкви Закордоном напередодні підписання «Акту про канонічне спілкування» по завершенні цілонічного пильнування в…<!--Тема доданий ботом-->]</ref><ref>[http://www.pravoslavie.ru/sm/5807.htm Напередодні возз'єднання/Православ'я. Ru<!--Тема доданий ботом-->]</ref> Спеціально створений інформаційний сайт «Да единомыслием исповемы» що публікував новини, документи та матеріали дискусії про возз'єднання Церкви.<ref>[http://www.patriarchia.ru/db/text/99612.html Почав роботу сайт на підтримку діалогу між РПЦ і РПЦЗ/Новини/Патріархія.ru<!--Тема доданий ботом-->]</ref>
[[17 травня]] 2007 року, в день підписання [[акт про канонічне спілкування|Акту про канонічне спілкування]], в
[[18 травня]] в обителі знову служив Митрополит Лавр —який вперше очолив богослужіння на російській землі.<ref name="Лавр" />
[[19 травня]] хор
=== Святині монастиря ===
Рядок 209:
До храму примикають два бокових вівтаря та галерея з дзвіницею. Південний боковий вівтар [[Іван Хреститель|Різдва Іоанна Предтечі]] влаштований 1706 року; північний вівтар [[Марія Єгипетська|преподобної Марії Єгипетської]] влаштований в [[2000]] і освячений в 2008 році.
У 1707 році собор був розписаний подільськими та ярославськими майстрами на замовлення царського стольника С. Ф. Грибоєдова.<ref>[http://www.pravoslavie.ru/guest/4685.htm Максим Паршин. Фотовиставка «Фрески собору
У центральному куполі знаходиться зображення Христа [[Спас Вседержитель|Пантократора]], в простінках барабанів — чотири архангела. Верхній ярус собору цілком відданий подіям земного життя Спасителя, чудесам, [[Євангеліє|євангельських]] притч; в наступному ярусі зображені сцени [[Страсті Христові|Страстей Господніх]]. На стовпах, написані [[мученик]]и, в арках — [[апостол]]и із знаряддями своєї мученицької смерті, в простінках між вікнами — [[преподобний (лик святості)|преподобні]] в ріст. У нижньому ярусі розташовувався цикл, присвячений Володимирській іконі Божої Матері, але від первинних фресок збереглося лише кілька фрагментів.
В [[1920-ті|1920-ті]] роки у соборі було влаштовано гуртожиток працівників [[Народний комісаріат внутрішніх справ|народного комісаріату внутрішніх справ]]. Храм був розділений на кілька поверхів, встановлені печі. Температурний режим не дотримувався, крім того, більшовики, зриваючи хрести, пошкодили обшивку купола, що призвело до протікання. Фрески сильно постраждали та могли б загинути зовсім, але завдяки тому, що стіни собору були пофарбовані та обклеєні шпалерами, збереглися.<ref>[http://pravoslavie.ru/guest/4685.htm Максим Паршин. Фотовиставка «Фрески собору
Сучасний [[іконостас]] собору — п'ятиярусний (містить місцевий, Деісісний, святковий, пророчий та праотцевий ряди), тябловий — виконаний в стилі XV–XVI століть. Створений у 1995 році, до 600-річчя перенесення Володимирській ікони Божої Матері з Володимир (місто) в Москву.<ref>[http://www.pravoslavie.ru/sm/44736.htm Олексій Котов. Архітектурні роботи в
У нижньому поверсі собору влаштована [[крипта]] з боковим вівтарем [[Воскресіння Христа|Воскресіння Христового]] (за образом [[храм Гробу Господнього|храму Гробу Господнього]] в Єрусалимі освячений у 2008 році), в якому знаходиться точна копія [[Туринська Плащаниця|Туринської плащаниці]]. Оздоблення крипти (мозаїка з древньою символікою, білий мармур) нагадує про древнехристианскі [[Ранньохристиянські катакомби|катакомбні храми]].
Рядок 223:
== Посилання ==
* [http://www.ortho-rus.ru/cgi-bin/or_file.cgi?5_250 Монастир в честь
* [http://www.pravoslavie.ru/sm/31362.htm Дореволюційні історики про
* [http://www.pravoslavie.ru/sm/5797.htm
* [http://www.patriarchia.ru/db/text/250117.html
{{Монастирі Москви}}
|