Реактивна система залпового вогню: відмінності між версіями

Після Індії на території [[Китай|Китаю]] був розроблений пристрій для стрільби [[феєрверк]]ами. Наприкінці 18-го століття їх використовували проти [[Британська Ост-Індська компанія|Британської Ост-Індської компанії]] й [[британці]] цю ідею принесли до Європи. Перше велике використання «гранатомету» в Європі, відбулося [[4 квітня]] 1807 року, коли Англія з моря обстріляла місто [[Копенгаген]] і місто було у вогні. [[Вільям Конгрев]] (1772—1828) розробив ідею ведення вогню ракетами під час наполеонівських війн. Як наслідок, ці одиниці зброї були у Франції, Росії, Австрії та Швейцарії, США і створювались для саксонців.

 

 

Так першими самохідними установками залпового вогню, — і, можливо, самими відомими були радянські «Катюші», відомий також як «орга́н Сталіна», вперше використані під час Другої світової війни й експортувалися згодом для радянських союзників. Це були проста система, в якій установка для запуску включала прості рейки які були встановлені в задній частині вантажівки ЗІС-6.

 

{{Mil-stub}}

[[Категорія:Артилерія]]

[[Категорія:Реактивна артилерія]]

[[ta:பல்குழல் ஏவுகணை]]

[[tr:Çoknamlulu roketatar]]

[[zh:多管火箭炮]]