Витвицький Софрон: відмінності між версіями

[неперевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 1:
'''Софро́н Витви́цький''' (*[[14 червня]]{{н}} [[1819]]—†6 липня— {{†}} [[1879]])&nbsp ;— греко-католицький священик, письменниклітератор, етнограф на [[Гуцульщина|Гуцульщині]], посол до австрійського сейму [[1861Галицький сейм|Галицького сейму]] (1861). Народився в Тлумачі[[Тлумач]]і, помер ву [[Верховина|Верховині-Ільїнцях]].
 
== Життєпис ==
Писав українською і польською мовами про Гуцульщину, її населення й звичаї, а також драматичні твори, що успіху не мали.
[[Парох]] села Жаб'є (сучасне смт [[Верховина]] Івано-Франківської області) У 1848 — член польської «Ради народової», але вийшов з її складу. Прихильник порозуміння з польськими політиками (у цьому дусі видав брошуру «Do zgody! Bracia, do zgody!», Львів, 1861), через що церковна ієрархія змусила його скласти мандат відразу після першої сесії сейму.
 
Писав українською і польською мовами про Гуцульщину, її населення й звичаї, а також драматичні твори, що успіху не мали. Автор опери «Два голуби воду пили, а два колотили» (1863).
[[Возняк Михайло]] з цього приводу писав<ref>«Українські драматичні вистави в Галичині в першій половині XIX століття». Записки НТШ.&nbsp;— Львів.&nbsp;— кн.2.&nbsp;— т.88.&nbsp;— 1909&nbsp;р.&nbsp;— ст.62-64 </ref>, що Витвицький Софрон, {{text|ставши послом до австрійського краєвого парламенту (сойму), закликав до згоди між всіма суспільно-політичними станами і течіями. Свій вимріяний ідеал показав у своїх мелодрамах, в яких, попри запевнення, що вони написані в «чисто рускім язиці», «цілі легіони слів церковних, польських і&nbsp;т.&nbsp;д. Яка мова, така й правопись…}}
 
[[Возняк Михайло]] з цього приводу писав<ref>«Українські драматичні вистави в Галичині в першій половині XIX століття». Записки НТШ.&nbsp;— Львів.&nbsp;— кн.2.&nbsp;— т.88.&nbsp;— 1909&nbsp;р.&nbsp;— ст.62-64 </ref>, що Витвицький Софрон, {{text|ставши послом до австрійського краєвого парламенту (сойму), закликав до згоди між всіма суспільно-політичними станами і течіями. Свій вимріяний ідеал показав у своїх мелодрамах, в яких, попри запевнення, що вони написані в «чисто рускім язиці», «цілі легіони слів церковних, польських і&nbsp;т.&nbsp;д. Яка мова, така й правопись…}}
 
Фольклорно-етнографічні доробки С. Витвицького: 1852&nbsp;р. в «Зорі Галицькій» (ч.54&nbsp;— 56) надрукував «Статистически-историческое обозръніе Гуцуловъ въ Коломыйскомъ окрузь со характеристикою ихъ»; 1863&nbsp;р.&nbsp;— «Rys historyczny о Huculach»; 1868&nbsp;р.- «Правда» (ч.2)&nbsp;— стаття «Якій крімь иншихъ обхідь весбленай у княгинь гуцульскихъ»; 1869&nbsp;р.&nbsp;— «Правда» (ч.7, 8)&nbsp;— стаття «Дещо зъ традицій гуцульской».
Рядок 10 ⟶ 13:
<references/>
 
== ПосиланняДжерела ==
* ''Чорновол І.'' 199 депутатів Галицького сейму. — Львів: Тріада плюс, 2010. — С. 123-124
* [httpshttp://siteswww.googlehistory.comiv-fr.net/site/xatachytalnya1/avtori/pismenniki/sofron-vitvickijarticle.php?id=383 Біографія Софрона Витвицького] {{ref-uk}}
 
{{PD-письменник}}
 
<!-- [[Категорія:Померли]] -->
 
[[Категорія:Статті без карток]]
[[Категорія:Персоналії за алфавітом]]
[[Категорія:Українські письменники]]
[[Категорія:НародилисьСвященики 14 червняУГКЦ]]
[[Категорія:Етнографи]]
[[Категорія:Посли АвстрійськогоГалицького парламентусейму]]
[[Категорія:Народились 14 червня]]
[[Категорія:Народились 1819]]
[[Категорія:Померли 1879]]