Молодограматики: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
ZéroBot (обговорення | внесок) м r2.7.1) (робот додав: ru:Младограмматики, змінив: bg:Младограматици, ko:젊은이 문법학파 |
доповнення |
||
Рядок 1:
'''Молодограматики'''
== Історія ==
==Найбільші представники==▼
Група німецьких мовознавців, що називали себе молодограматиками, сформувалася в рамках так званої Лейпцизької школи, яка з кінця 1870-их років об'єднувала мовознавців навколо таких вчених, як [[Август Лескін]] (1840–1916), [[Карл Бругман]] (1849–1919) та [[Герман Остгоф]] (1847–1909). За допомогою своєї гіпотези про безвинятковість фонетичних чергувань ({{lang-de|Ausnahmslosigkeit der Lautgesetze}}) молодограматики намагалися перевести мовознавство з розряду гуманітарних наук до наук природничих, що було пов'язано зі зростаючою конкуренцією між науками гуманітарного і природничого профілю.
*[[Карл Бругман]] (1849–1919, співавтор «Маніфесту» молодограматиків),▼
*[[Герман Остгоф]] (1847–1909, співавтор «Маніфесту» молодограматиків), ▼
Назва «молодограматики» була запроваджена германістом Фрідріхом Царнке, що був представником старшого покоління й таким чином хотів вирізнити молодше покоління науковців Лейпцизької школи. Ця назва могла виникнути під впливом назви літературно-революційного руху [[Молода Німеччина]]. Під час захисту однієї дисертацї Царнке висловом «молодограматики» іронічно відгукнувся на, з його погляду, недосвіченість та войовнічість у відстоюванні своїх ідей молодшого покоління. Згодом цією назвою стали послуговуватися самі представники молодшого покоління.
*[[Бертольд Дельбрюк]] (1842–1922),▼
*[[Август Лескін]] (1840–1916),▼
▲== Найбільші представники ==
*[[Герман Пауль]] (1846–1921),▼
▲* [[Карл Бругман]] (1849–1919, співавтор «Маніфесту» молодограматиків),
▲* [[Бертольд Дельбрюк]] (1842–1922),
▲* [[Август Лескін]] (1840–1916),
* [[Вільгельм Брауне]] (1850–1926)
* [[Едуард Зіверс]] (1850–1932)
* [[Карл Фернер]] (
* [[Отто Бегаґель]] (
* [[Вільгельм Маєр-Любке]],
* [[Фортунатов Пилип Федорович]] та його школа.
== Критики молодограматизму ==
Найбільшими критиками молодограматизму були:
* [[Георг Курціус]] (
* [[Микола Крушевський]] (
* [[Гуго Шухардт]] (
* [[Асколі Граціадіо-Ізая]] (
* [[Йоганнес Шмідт]] (
* [[Фердинанд де Сосюр]] (
== Література ==
Рядок 28 ⟶ 33:
* Hermann Paul: ''Prinzipien der Sprachgeschichte.'' (1. Auflage 1880).
* Karl Brugmann und Berthold Delbrück: ''Grundriß der vergleichenden Grammatik der indogermanischen Sprachen.'' (2. Auflage, 5 Bände, 1897–1916).
* Hugo Schuchardt:
* Oliver Jungen/Horst Lohnstein:
* Harald Wiese: ''Eine Zeitreise zu den Ursprüngen unserer Sprache. Wie die Indogermanistik unsere Wörter erklärt'', Logos Verlag Berlin, 2010, 2. Auflage.
* Eveline Einhauser: ''Die Junggrammatiker: ein Problem für die Sprachwissenschaftsgeschichtsschreibung'', Wissenschaftlicher Verlag Trier, 1989.
Рядок 35 ⟶ 40:
* Gerhard Helbig: ''Geschichte der neueren Sprachwissenschaft. Unter dem besonderen Aspekt der Grammatik-Theorie'', VEB Bibliographisches Institut, Leipzig, 1973. S. 27 ff.
== Посилання ==
* [http://www.lingvo.ua/uk/Translate/uk-uk/молодограматики Стаття «молодограматики» у Великому тлумачному словнику української мови]
{{ling-stub}}
[[Категорія:
[[Категорія:
[[bg:Младограматици]]
|