Коломацький район: відмінності між версіями

[неперевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
м оформлення, стильові правлення
Рядок 50:
Після ліквідації слобідських козацьких [[полк]]ів [[Коломак (смт)|Коломак]] входив до складу Слобідсько-Української [[губернія|губернії]] ([[1765]] — [[1780|1780 роки]]), до Харківського [[намісництво|намісництва]] ([[1780]]–[[1796]] роки), з [[1797]] — до Слобідсько — Української, а з [[1835]] року — до [[ Харківська губернія|Харківської губернії]].
 
Основним заняттям населення [[Коломак (смт)|Коломака]] були [[хліборобство]], [[садівництво]] та [[городництво]]. Розвивались і [[ремесло|ремесла]]: [[коваль]]ське, [[слюсар]]не, [[тесляТесляр|теслярська справа]]. Місцеві жителі виробляли також [[полотно|полотна]] і [[сукно|сукна]], в'язали [[панчохи]] і [[рукавички]]. Чимале місце в економіці [[слобода|слободи]] посідали [[винокуріння]] і [[Чумацтво|чумацький промисел]]. [[Чумацтво|Чумаки]] возили в міста [[Харківська губернія|Харківської губернії]] рибу з [[Дон]]у і [[Азовське море|Азова]]. Наприкінці [[18 століття|XVIIІ століття]] в самому [[Коломак (смт)|Коломаку]] щороку відбувалося два, а згодом — п'ять [[ярмарок|ярмарків]].
 
У [[1773]] році в слободі проживало 3546 осіб, з них [[козак]]ів і селян — 3385.
Рядок 61:
У [[1902|1902 році]] хвиля селянських виступів прокотилась по [[Харківська губернія|Харківській]] і [[Полтавська губернія|Полтавській губерніях]]. Найбільшої сили ці заворушення досягли у Валківському [[повіт]]і.
 
Неврожай [[1901|1901 року]] призвів до того, що [[селяни]] не мали на весну [[1902|1902 року]] посівного матеріалу. Місцеві органи влади склали списки тих, хто потребує насіння, але минулі всі строки сівби, а жителі так і не одержали допомоги. Один зіз учасників революційних подій селянин Коломацької [[волость|волості]] К. Н. Сидоренко на допиті [[15 травня]] [[1902|1902 року]] розповідав:
 
{{цитата|Минулого року був неврожай, селяни ще з осені продали худобу за безцінь, бо не було кормів. Наділ землі з садибою становив 2,25 десятини, багато було зовсім безземельних. В економії не всім дають землю, тільки тим, хто їм догоджає.}}
Рядок 69:
Ще більшого розмаху набрала боротьба коломацьких селян у [[1905]]-[[1907|1907 роках]]. Під час революційних подій [[1905|1905 року]] робітники [[цукровий завод|цукрового заводу]] проводили збори, [[мітинг]]и і добилися того, що власник змушений був скоротити робочий день до 10 годин. А у відповідь на наказ управителя [[економія|економії]] Молдавського зорати [[Лука (рослинність)|луки]], де жителі здавна пасли [[худоба|худобу]], селяни Г. Чешко і Д. Тимченко вбили слугу.
 
У [[січень|січні]] [[1918|1918 року]] в [[Коломак (смт)|Коломаці]] було встановлено Радянську владу. Навесні цього ж року село захопили німецькі і українські війська. А в [[січень|січні]] [[1919|1919 року]] в [[Коломак (смт)|Коломак]] знову зайшли частини [[Червона армія|Червоної армії]], витіснивши взідти петлюрівські війська. І вже влітку [[1919|1919 року]] до [[Коломак (смт)|Коломака]] підійшли [[білогвардійці|білогвардійські]] полки [[Антон Денікін|генерала Денікіна]]. В ході запеклих боїв село кілька разів переходило з рук в руки. Денікінці протрималися тут недовго. На початку [[грудень|грудня]] [[1919|1919 року]], не витримавши навального наступу [[Червона армія|Червоної армії]], деніінціденікінці залишили село. [[12 грудня]] [[1919|1919 року]] тут було відновлено [[більшовик|більшовицьку]] владу.
 
У [[1920|1920 році]] в [[Коломак (смт)|Коломаці]] організовано перший [[радгосп]] на землях, що раніше належали [[поміщик]]ові Молдавському, а в [[1922|1922 році]] біднота заснувала першу сільськогосподарську [[артіль]] «Нива».
 
У [[червень|червні]] [[1923|1923 року]] за новим адміністративним поділом був утворений '''Коломацький район''', а [[Коломак (смт)|Коломак]] став районним центром.
 
Наприкінці [[лютий|лютого]] [[1930|1930 року]] в селі було створено товариство по спільному обігу землі — «Твердий шлях», яке мало буряко-тваринницький напрям. У [[1932]] створили Коломацьку [[Машинно-тракторна станція|МТС]]. Через 2-3 роки вона вже мала близько 100 [[трактор]]ів, 18 автомашин та багато іншої техніки. В МТС працювало 14 стаханівських бригад, 70 стахановців — [[тракторист]]ів.
Рядок 79:
[[16 жовтня]] [[1941|1941 року]] [[Коломак (смт)|Коломак]] був окупований [[гітлерівці|гітлерівцями]].
 
Для боротьби проти ворога в районі був організований [[партизани (військо)|партизанський]] загін. Група цього загону, до якої входив і колишній голова Коломацької сільради А. В. Чорнобай, висадила в повітря полтавський міст і спалила хліб, щоб той не дістався ворогу. Фашистам вдалося схопити А. В. Чорнобая і деяких інших партизанів. [[30 жовтня]] [[1941|1941 року]] їх було страчено. Решта партизанів перейшла лінію [[фронт]]у і влилася до лав [[Червона армія|Червоної Армії]]. Активну боротьбу проти німецьких окупантів вела й молодь. Місцеві жителі збирали для командування [[штаб]]у 31-ї Армії відомості про пересування ворожих військових частин і бойової техніки. Особливо відзначилася при цьому телефоністка селища А.Чичибаба.
 
Уродженець [[Коломак (смт)|Коломака]] З. А. Богатир був комісаром партизанського з'єднання під командуванням двічі Героя Радянського Союзу [[Олександр Сабуров|Олександра Миколайовича Сабурова]]. За бойові заслуги З. А. Богатир нагороджений шістьма [[орден]]ами і чотирма [[медаль|медалями]].
 
За період окупації фашисти завдали [[Коломак (смт)|Коломаку]] великої шкоди. Вони замордували і розстріляли 30 чоловік, знищили приміщення [[універмаг]]у, початкової і середньої школи, їдальні, спалили 96 будинків жителів. Так, у [[серпень|серпні]] [[1943|1943 року]] [[фашисти]] облили бензином і запалили оселю С. Д. Криворучка, в якій згоріли 4 члени його сім'ї і сусідка.
 
[[Гітлерівці]] примусово відправили на роботи до [[Німеччина|Німеччини]] 227 чоловік. Ця цифра була б значно більшою, якби лікарі О. П. Лепескіна і Ю. Г. Караванов не допомагали коломацької молоді ухилятися від мобілізації, видаючи фіктивні довідки про захворювання.
 
Окупанти вщент розорили жителів селища. Вони відібрали у населення й вивезли до [[Німеччина|Німеччини]] 146 голів великої рогатої худоби, 1,2 тисячі [[тонна|тонн]] хліба, тощо.
 
В середині [[вересень|вересня]] [[1943|1943 року]] радянські війська визволили [[Коломак (смт)|Коломак]] від німецько-фашистських окупантіввійськ. У [[1944|1944 році]] був відбудований Ново-Іванівський [[цукровий завод]].
 
Після закінчення [[війна|війни]] в економічному розвитку [[Коломак (смт)|Коломака]] значну роль відіграли цукровий і цегельний заводи, птахоінкубаторна станція, [[молокозавод]].
 
У другій половині [[20 століття|XX-го сторіччя]] в '''Коломацькому районі''' інтенсивно відроджувалось сільськогосподарське виробництво. За високі виробничі показники звання [[Герой Соціалістичної Праці|Героя Соціалістичної праці]] були удостоєні 9 трудівників Коломаччини.
 
У [[1959]] році у зв'язку з укрупненням районів '''Коломацький''' було розформовано та приєднано до сусідніх [[Краснокутський район|Краснокутського]] і [[Валківський район|Валківського районів]] [[Харківська область|Харківської області]].
 
На початку [[90-ті|90-х років]] була створена ініціативна група, члени якої поставили за мету відродити район і минулу славу [[Коломак (смт)|Коломака]]. [[4 травня]] [[1993]] року '''Коломацький район''' утворено в нових межах.
 
== Адміністративно-територіальний поділ ==
Рядок 119:
! [[Шляхівська сільська рада (Коломацький район)|Шляхівська сільська рада]]||661||[[1921]]||-||-||10
|}
 
== Символіка району ==
 
[[Герб]] та [[прапор]]
 
== Пам'ятки ==
* [[Пам'ятки археології Коломацького району]]
* [[Пам'ятки історії Коломацького району]]
 
== Персоналії ==
 
 
== Сучасність ==
[[Сільське господарство]] відіграє провідну роль в економіці Коломацького району. В районі діє 11 сільськогосподарських підприємств різної форми власності і 18 [[фермер]]ських господарств. Розподіл земель у районі:
 
* орні землі — 22 тис. га;
[[Сільське господарство]] відіграє провідну роль в економіці '''Коломацького району'''.
* пасовища — 1,8 тис. га;
 
* сінокоси — 1,1 тис. га;
В районі діє 11 сільськогосподарських підприємств різної форми власності і 18 [[фермер]]ських господарств.
* [[ліс]]и — 4,9 тис. га;
 
* лісопосадки — 0,3 тис. га.
Розподіл земель у районі:
 
орні землі — 22 тис. га;
 
пасовища — 1,8 тис. га;
 
сінокоси — 1,1 тис. га;
 
[[ліс]]и — 4,9 тис. га;
 
лісопосадки — 0,3 тис. га.
 
Промисловість в районі представлена підприємствами: ВАТ «Новоіванівський [[цукровий завод]]» і ЗАТ «Коломацьке ХПП».
 
== Соціальна сфера ==
У '''Коломацькому районі''' також є:
* 4 загальноосвітні школи, в яких навчається 1087 учнів,
* 6 дошкільних установ, де виховується 173 дитини,
Рядок 157 ⟶ 141:
* Районний будинок культури,
* 8 сільських [[клуб]]ів,
* 7 сільських бібліотек — філійбібліотек—філій,
* хоровий колектив,
* 2 вокально-інструментальні гурти.
Рядок 168 ⟶ 152:
В [[Коломак (смт)|Коломаку]] видається районна [[газета]] «Коломацький край».
 
У [[2003]] році жителі '''Коломацького району''' відзначили його 10-річчя і 60-ту річницю визволення від німецько-фашистських загарбниківвійськ.
 
== Див. також ==
* [[Коломацьке газоконденсатне родовище]]
 
== Посилання ==
Рядок 174 ⟶ 161:
* [http://tourist.kharkov.ua/oblast/kolomak.htm Харківський турист]
{{reflist}}
 
== Див. також ==
[[Коломацьке газоконденсатне родовище]]
 
{{Коломацький район|nocat=1}}