Алойзій Гонзага: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Створена сторінка: Святий Алойзій Гонзага – монах ,покровитель молоді. Про св.Алойзія свого часу казали...
 
Немає опису редагування
Рядок 1:
'''Святий Алойзій Гонзага''' – [[монах]] ,покровитель молоді.
 
Про св.Алойзія свого часу казали «цнотливий, хоч і Гонзага». Це свідчило, що рід не славився [[мораль]]ністю. Дідуся Луїджі підозрювали в убивстві герцога[[герцог]]а Урбіно, а його рідний брат Родольфо був убитий на порозі церкви за те, що отруїв дядька, аби заволодіти його замком. Малий Луїджі зростав як паж при дворі Медичі, де брав участь у похоронах дружини брата Великого герцога, яку той заколов з ревнощів, а незабаром і сама Велика герцогиня «померла від розриву серця», бо її чоловік не приховував зв’язку з патриціанкою.
Він усе прекрасно розумів. І тому присвятив себе Діві Марії для повної чистоти, як йому було дев’ять років, усвідомлюючи, що означає ця обітниця.
 
Він вирішив стати єзуїтом[[єзуїт]]ом, а батько був проти, оскільки старший син – спадкоємець, надія сім’ї. До того моменту, коли батьки побачили крізь щілину дверей, як юнак бичує себе до крові.
 
4 листопада 1585 року, маючи при собі лист до Генерала єзуїтів, Луїджі вирушив у путь. Перебування у Товаристві не було для нього суворою школою, радше навпаки: ті пости, які він раніше сам на себе накладав, йому заради послуху відміняли, а на молитви забороняли вставати, щоб голова не боліла. Він, який звик до наполегливого тривання у зосередженій молитві, казав, що йому набагато важче тримати свої думки розпорошеними, ніж зосередженими на Богові[[Бог]]ові. Наставники не приховували, що вбачають у ньому наступного керівника Товариства, й навіть називали Гонзагу «наш менший Генерал». З боку старших віком братів це було глибоким визнанням його внутрішньої зрілості.
Усього п’ять років Луїджі Гонзага прожив як брат-послушник у єзуїтів, і помер під час епідемії, що вибухнула 1590 року. [[Тиф]] його обійшов, а ось догляд за хворим чумою коштував йому життя. Зі свого ліжка святий юнак підводився тільки щоб стати навколішки перед Розп’яттям. А на дорікання, що він витрачає на це останні сили, відповідав: «Це стояння на моєму Хресному Шляху». Він казав усім: «Я відходжу щасливий», а матері в останньому листі написав: «Не плачте як за мертвим – за тим, кому дано вічно жити перед Господом».
 
Усього п’ять років Луїджі Гонзага прожив як брат-послушник у єзуїтів, і помер під час епідемії, що вибухнула 1590 року. Тиф його обійшов, а ось догляд за хворим чумою коштував йому життя. Зі свого ліжка святий юнак підводився тільки щоб стати навколішки перед Розп’яттям. А на дорікання, що він витрачає на це останні сили, відповідав: «Це стояння на моєму Хресному Шляху». Він казав усім: «Я відходжу щасливий», а матері в останньому листі написав: «Не плачте як за мертвим – за тим, кому дано вічно жити перед Господом».
 
Слава його святості зробила так, що блаженним Папа Павло V проголосив Алойзія Гонзагу вже 1605 року, і мати була на беатифікації свого сина. Вона, яка під час пологів (затяжних і небезпечних) присвятила його Лоретанській Богородиці, отримала його від Неба як прославленого. Може, якби всіх дітей матері ще від пологів присвячували Пречистій Діві, то світ став би чистіший?
 
Слава його святості зробила так, що блаженним Папа Павло V проголосив Алойзія Гонзагу вже 1605 року, і мати була на беатифікації свого сина.
Канонізація відбулася 1726 року, а 1729 року Папа Бенедикт ХІІІ проголосив св.Алойзія Гонзагу покровителем молоді, зокрема студентів.
 
В іконографії представлений у єзуїтській сутані та білій комжі, його атрибути – [[череп]], Дитя [[Ісус]] на руках, священицька митра в ногах, [[лілія]], [[хрест]].
[[an:Sant Loís Gonzaga]]
[[ar:لويجي غونزاغا]]