Верес звичайний: відмінності між версіями

| name = ВересВервес

| genus = '''ВересВервес''' (''Calluna'')

| species = '''ВересВервес звичайний'''

'''ВересВервес звичайний''' (''Calluna vulgaris'' (L.) Hill.) — [[вічнозелені рослини|вічнозелений]] дуже розгалужений [[кущик]] родини [[ВересовіВервесові|вересових]] (''Ericaceae''), єдиний вид роду '''вересвервес''' (''Calluna''). Місцево відомий як '''вереск''', '''вересінь''', '''підбрусничник''' тощо.

Росте вересвервес у хвойних і мішаних лісах на порубах, лісосіках, згарищах. Рослина світлолюбна. Цвіте в липні — вересні.

[[Файл:Illustration Calluna vulgaris0.jpg|thumb|left|ВересВервес звичайний]]

ВересВервес дуже добрий осінній медонос, який часто дає продуктивний взяток. [[Бджоли]] відвідують вересвервес охоче і беруть багато нектару саме в той період, коли інші високопродуктивні медоноси відцвітають, або вже відцвіли. Взяток з нього сприяє розвиткові розплоду бджіл на зиму. Медопродуктивність його 60-100 кг з 1 га. У теплу малодощову погоду з великих масивів вересу одна бджолосім'я збирає по 8-25 кг меду. Мед з вересувервесу темно-жовтого і червоно-бурого кольору, густий, запашний, трохи терпкуватий. Порівняно з медом з інших рослин він містить більше мінеральних, білкових та інших речовин. у зв'язку з чим при перезимівлі на вересовому меді спостерігається пронос у бджіл. У Латвії бджоли успішно зимують на цьому меді. Відразу ж після підготовки гнізд до зими (кінець серпня — перша половина вересня) кожній сім'ї згодовують 8-10 кг 60-відсоткового цукрового сиропу.

Кормові якості вересувервесу зумовлені наявністю солей кальцію, натрію, калію, фосфору, а також каротину, у зв'язку з чим він дуже корисний для молодняка і лактуючих тварин. За поживністю верес поступається перед луговим і лісовим сіном, але кращий від вівсяної соломи. У 100 кг корму міститься 35 кормових одиниць і до 5 % протеїну.

У маловрожайні на сіно роки вересвервес заготовляють на зиму для годівлі корів і коней. Найбільш поживний вересвервес у фазі цвітіння і дуже корисний навесні, коли мало зелених кормів. Він придатний для приготування трав'яного борошна.

У народній медицині, застосовують траву вересувервесу при лікуванні нирковокам'яної хвороби; ревматизму, при простуді, нервових хворобах, дизентерії, туберкульозі легень, набряканні ніг при серцевих і ниркових захворюваннях, а також безсонні.

У гомеопатії траву вересувервесу — Herba Ericae застосовують при ревматизмі, хворобах сечового міхура.

Надземні частини вересу містять таніди (до 7 %). У декоративному садівництві вересвервес рекомендується, для декорування кам'яних гірок, садіння на клумбах, у парках і садах. Декоративний він від ранньої весни до випадання снігу. З молодих пагонів можна добувати жовту фарбу.

Як лікарську сировину гілки вересувервесу збирають у серпні — вересні, зрізуючи їх секаторами, ножицями чи косою. Сушать у тіні або на горищі, розстилаючи на папері або тканині шаром 5-7 см. Зберігають у коробках.

* ВересВервес ({{lang-no|røsslyng}}) — національна квітка [[Норвегія|Норвегії]].

* У [[Шотландія|Шотландії]], у культурі, в якій вереск займає почесне місце, з його листочків видобувають жовтий фарбник для відомої тканини [[шотландка|шотландки]], з якої шили [[плед]] та [[кілт]]и — національне вбрання [[Шотландці|шотландців]]. Використовувався вересвервес і в виробництві вересовоговерескового [[Ель|елю]] — традиційного шотландського міцного пива, перша згадка про яке датується [[2 століття до н. е.|2 століттям до н. е.]] Шотландію також називають країною вересовоговервесового [[мед]]у, а в древній Шотландії вересвервес був зображенним на гербі одного з кланів.

[[Категорія:ВересовіВервесові]]