Відмінності між версіями «Григорій Білогруд»

нема опису редагування
{{Картка:ВійськовикОсоба
| ім'я = Григорій Білогруд
| оригіналінші_імена імені = =
| зображення = Григорій Білогруд.jpg
| портрет =
| розмір_зображення = 250px
| розмір =
| підпис_зображення =
| підпис =
| ім'я при народженнія_при_народженні =
| дата_народження = невідомо
| дата народження = ???
| місцемісце_народження народження = =[[Бабанка]]
| дата смертідата_смерті = ???невідомо
| місце смертімісце_смерті =
| роки життя причина_смерті =
| прізвисько відомий_(відома) =
| приналежністьпосада = =
| рід_діяльності = [[дипломат]]
| країна =
| рідтитул військ = =
| військове звання = [[Полковник (Гетьманщина)|полковник]]
| роки служби =
| званнярід =
| підрозділтермін = =
| попередник =
| командування = [[Уманський полк]]
| битви наступник =
| віросповідування =
| нагороди =
| відносинидружина = =
| іншедіти =
| портретродичі =
| підписпримітки = =
| розміргерб = =
}}
 
'''Григорій Білогруд''' (роки народження і смерті невідомі) — [[уманський полк|уманський]] [[Полковник (Гетьманщина)|полковник]], [[дипломат]] [[Гетьманщина|Української козацької держави]] другої половини [[XVII століття]].
 
[[2 травня]] [[1659]] року присягав на вірність умовам [[Гадяцький договір|Гадяцького договору]] [[1658]] року у [[Варшава|Варшаві]], підписався під статтями [[Слободищенський трактат|Чуднівського договору]] [[1660]] року.
 
Від [[1665]] року — уманський полковник. [[18 серпня]] присягнув на вірність гетьману [[Петро Дорошенко|П.Петру Дорошенку]]. Відіграв важливу роль у розгромі польського війська під [[Браїлов]]им. Улітку наступного року здійснив розвідувальний рейд у [[Галичина|Галичину]]. Наприкінці серпня [[1668]] року разом із Л. Брускевичем виїхав до [[Стамбул]]а вести переговори про умови прийняття протекції [[Османська імперія|Османської імперії]]. У першій половині [[1670]] року знову двічі відвідував столицю Османської імперії, добиваючись відокремлення козацької України від Польщі по етнічному кордонові розселення [[українці]]в, стримування ворожих дій щодо України з боку [[Кримське ханство|Кримського ханства]] та надання Україні військової допомоги.
 
Розчарувавшись у турецькій протекції, разом з іншими правобережними полковниками брав участь у середині березня [[1674]] року в роботі Переяславської ради, яка обрала гетьманом «обох сторін Дніпра» [[Самойлович Іван Самійлович|І.Івана Самойловича]]. Для обстоювання інтересів правобережного гетьманства у складі посольства виїздив до [[Москва|Москви]]. Подальша доля невідома.
 
== Література ==
6543

редагування