Пам'ятка архітектури: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Lorry (обговорення | внесок)
Lorry (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
Рядок 1:
 
[[Файл:Успенський собор - памятка архітектури.jpg|міні|праворуч|250пкс|Настінна дошка, якою в [[Україна|Україні]] позначають будівлі — пам'ятники архітектури]]
 
Рядок 6 ⟶ 7:
 
Війни, зміни державних кордонів, релігійний [[фанатизм]] не сприяли збереженню пам'яток історії і культури. Руйнівні і антигуманні тенденції в 20 столітті набули міці природних лих. Необхідність захисту історико-культурного надбання відбилася в міждержавних і міжнародних угодах - так, у [[1972]] році Генеральна конференція [[ЮНЕСКО]] оприлюднила прийняту «Конвенцію про охорону всесвітнього культурного і природного надбання». Реєстри пам'яток архітектури існують в різних країнах, в тому числі в Україні.
 
== Архітектурні пам'ятки у законодавстві України==
 
[[Файл:Buchach (88).jpg|міні|праворуч|200пкс|Ратуша в місті Бучач, пам'ятка архітектури 18 ст.]]
Архітектурними пам'ятками є:<ref>Абзац частини другої статті 2 в редакції Закону N 2518-VI (2518-17) від 09.09.2010</ref>
* Історичні&nbsp;— будинки, споруди, їх комплекси (ансамблі), окремі поховання та некрополі, місця масових поховань померлих та померлих (загиблих) військовослужбовців (у тому числі іноземців), які загинули у війнах, внаслідок депортації та політичних репресій на території України, місця бойових дій, місця загибелі бойових кораблів, морських та річкових суден, у тому числі із залишками бойової техніки, озброєння, амуніції тощо, визначні місця, пов'язані з важливими історичними подіями, з життям та діяльністю відомих осіб, культурою та побутом народів;
* Об'єкти монументального мистецтва&nbsp;— твори образотворчого мистецтва: як самостійні (окремі), так і ті, що пов'язані з архітектурними, археологічними чи іншими пам'ятками або з утворюваними ними комплексами (ансамблями);
* Об'єкти архітектури&nbsp;— окремі будівлі, архітектурні споруди, що повністю або частково збереглися в автентичному стані і характеризуються відзнаками певної культури, епохи, певних стилів, традицій, будівельних технологій або є творами відомих авторів; { Абзац п'ятий частини другої статті 2 в редакції Закону N 2518-VI (2518-17) від 09.09.2010 }
* Об'єкти містобудування&nbsp;— історично сформовані центри населених місць, вулиці, квартали, площі, комплекси (ансамблі) із збереженою планувальною і просторовою структурою та історичною забудовою, у тому числі поєднаною з ландшафтом, залишки давнього розпланування та забудови, що є носіями певних містобудівних ідей.
 
== Класифікація ==
 
[[Файл:ValenciaHemisfericAndPalauDeLesArts.jpg|міні|праворуч|200пкс|м. Валенсія, ]]
За статусом архітектурні пам'ятки поділяють на -
Рядок 49 ⟶ 60:
Файл:Kolochava.JPG|Церква Св.Духа,1795 р., с. Колочава, Закарпатська обл.
</gallery>
 
 
[[Файл:Berlin - Pergamonmuseum - Altar 02.jpg|міні|праворуч|200пкс|Пергамський вівтар, повномасштабне відтворення пам'ятки,[[ Берлін]].]]
Рядок 62 ⟶ 72:
Роками перепалювали античні залишки в Туреччині, серед яких були і залишки храмів і барельєфів Пергаму ([[Пергамський вівтар]]). В середині 19 століття [[інженер]] Карл Хуман прибув на будівництво залізниці від турецького міста Пергам до узбережжя. В місті побачив, як місцевий люд розбирав мармурові стіни і скульптури [[вівтар]]я античного міста, перевозячи до печі для виробництва вапна. Європейські освічений Хуман придбав кілька знайдених барельєфів і переслав їх в Управління берлінських музеїв. Водночас поклопотався, щоби турецький уряд заборонив переробку мармурових залишків з міста на вапно. На археологічний об'єкт прибула німецька [[експедиція]], що вісім років досліджувала пам'ятку з правом вивозу мистецьких знахідок. Спеціально збудований Пергамський музей було відкрито у [[1930]] році.
 
== БагатоманіттяРозмаїття пам'яток архітектури ==
 
[[Файл:Корецький замок.jpg|міні|250пкс|Корецький замок ]]
Рядок 141 ⟶ 151:
* Саваренская Т. Ф. «Западноевропейское градостроительство 17 — 19 веков», М, Стройиздат, 1987
* Овсійчук В. А. «Майстри українського бароко», Київ, 1991
 
== Примітки ==
<references/>
 
{{reflist}}
 
== Посилання. Ресурси інтернету ==
Рядок 159 ⟶ 173:
* [[Креслення архітектора ]]
* [[Список мурованих храмів шатрової архітектури XVI - XVIII століть у Росії]]
 
 
[[Категорія:Пам'ятки]]
[[Категорія:Архітектура]]
[[Категорія:Храмова архітектура]]
[[Категорія:Пам'ятка архітектури]]
 
[[ru:Памятник архитектуры]]