Радіовуглецеве датування: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
Немає опису редагування |
||
Рядок 5:
[[Рослини]] поглинають [[вуглекислий газ]] ([[двоокис вуглецю]]) з [[повітря]] й зберігають його у своїх [[тканина]]х, деякі містять [[радіоактивний ізотоп]] [[вуглець|вуглецю]] <sup>14</sup>С. Впродовж життя організму вміст <sup>14</sup>С в ньому весь час поновлюється, і співвідношення <sup>14</sup>С до <sup>12</sup>С залишається сталим. Після загибелі обмін із середовищем припиняється, тому відносна частка нестабільного ізотопу зменшується з часом.
Оскільки [[період напіврозпаду|період напіврозпаду]] <sup>14</sup>С відомий (~5730 років), відповідно, час з моменту загибелі рослини можна встановити в лабораторії. [[Тварини]] накопичують
Радіовуглецеве датування реалізується через вимірювання радіоактивності радіовуглецю (радіометричне) або співвідношення мас ізотопів вуглецю (масспектрометричне). Перше реалізоване газовими пропорційними або рідинно-сцинтиляційними лічильниками, друге масспектрометрами.
Для всіх існуючих методів їх чутливість та неможливість відділити домішки обмежують реальне застосування радіовуглецевого датування до 50-60 тисяч років. Після проходження 120 тис. років залишається так мало
== Див. також ==
| |||