Катаболізм: відмінності між версіями

Дисиміляція — [[фізіологія|фізіологічні]] та [[біохімія|біохімічні]] процеси в організмі, які призводять до розкладу [[органічні сполуки|органічних сполук]] (з виділенням енергії) та видалення з організму продуктів цих процесів. Полягає у руйнуванні органічних сполук з перетворенням білків, нуклеїнових кислот, жирів, вуглеводів (у тому числі введених в організм з їжею) в прості речовини з вивільненням енергії.

 

 

Нерозривний зв'язок дисиміляції з асиміляцією забезпечує постійне оновлення тканин організму. Так, у крові людини половина існуючого альбуміну обмінюється на нові молекули альбуміну за 10 днів; тривалість життя еритроцитів — близько 4 місяців. Співвідношення інтенсивності асиміляції і Д. змінюється в залежності від стадії розвитку, віку та фізіологічного стану організму. Ріст і розвиток організму характеризуються переважанням асиміляції, що виявляється в утворенні нових клітин, тканин і органів, в їх зростанні та диференціації, в загальному збільшенні маси тіла. При деяких патологічних станах і при голодуванні дисиміляція зазвичай переважає над асиміляцією, що веде до зменшення маси тіла.