Безніско Євген Іванович: відмінності між версіями

[перевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
→‎Творчість: доповнення, зовнішні посилання
Рядок 4:
Майже 40 років працював над офортами та [[ліногравюра|ліноритами]] за мотивами творів [[Іван Франко|Івана Франка]] (поеми «Мойсей», «Смерть Каїна», «Панські жарти», «Ботокуди», «Похорон», «Христос і хрест», «Рубач». «Каменярі» тощо), [[Леся Українка|Лесі Українки]] (драми «Лісова пісня», «Вавилонський полон», «В катакомбах», «Одержима», «На полі крови» тощо), [[Василь Стефаник|Василя Стефаника]] (низка новел).
 
За останні роки — автор памятника [[Юрій Дрогобич|Юрію Дрогобичу]] в [[Дрогобич]]і (1999)<ref>[http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/VKhDADM/2009_2/09gobstp.pdf Євген Безніско: штрихи до творчого портрету]</ref>, мозаїк на меморіальному цвинтарі Січових Стрільців на [[Маківка (гора)|горі Маківка]] (1999) та у меморіальній каплиці жертвам НКВС в [[Золочівський замок|Золочівському замку]] (1995). У 1997 та 2004 роках працював у [[Чорнобильська зона|Чорнобильській зоні]] (45 пастелей). Автор великої низки портретів визначних культурних і громадських діячів України. Зокрема його портрет кардинала [[Йосип (Сліпий)|Йосипа Сліпого]] був подарований від Львівщини Папі [[Іван Павло II|Івану Павлові II]] у 1996 році. Бронзова копія пам'ятника [[Данило Галицький|Данилові Галицькому]] в місті [[Володимир-Волинський|Володимирі-Волинському]] (автор [[Бриж Теодозія Марківна|Теодозія Бриж]], покійна дружина художника), подарований від Львівщини Папі Івану Павлові II у 2001 році.
 
Автор 19 персональних виставок. Його роботи зберігаються в музеях США, Аргентини, Канади, Франції. Неодноразово брав участь у виставках в Україні та закордоном.<ref>[http://zik.ua/ua/news/2007/10/08/93978 19 жовтня Євген Безніско святкуватиме своє 70-ліття.] — zik.ua, 08.102007.</ref>