Костянтин III Ліхуд: відмінності між версіями

Народився в кінці [[X ст.]] Був одним з найбільш освічених людей свого часу, досконало володів [[риторика|риторикою]], добре знав [[право]] і [[філософія|філософію]]. До свого патріаршества мав титули [[протопроедр]]а і [[протовестіарій|протовестіарія]], фактично був «першим міністром» за царювання [[Візантійська імперія|імператора]] [[Костянтин IX Мономах|Костянтина IX Мономаха]], але в [[1050]] р. потрапив в опалу і був відправлений у відставку. Коли на престол вступив імператор [[Ісаак I Комнін]] ([[1057]]–[[1059]] рр..) Ліхуд знову зайняв становище глави уряду при дворі, а пізніше був зведений імператором на патріаршу кафедру за рішенням собору [[Архієрей|архієреїв]]. Обрання Костянтина Ліхуда було зі співчуттям зустрінуте народом, хоча зведення в патріарший сан з [[Мирянин|мирян]] було досить рідкісним випадком для Візантії. Як патріарх Ліхуд мав величезний моральний вплив на народ, славився своєю добротою і доступністю, співчуттям і милостями до потребуючих. У той же час, він був красномовним [[проповідник]]ом, тонким знавцем цивільного і церковного права. Костянтин Ліхуд до кінця життя залишався душею і головою наукового гуртка однодумців, в який входили, в тому числі, [[Іоанн КсіфілінКсифілін]], [[Іоанн Мавропод]] і його учень [[Михайло Пселл]], який стараннями Костянтина Ліхуда був наближений до двору.