Ян Томаш Кудельський: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
оформлення
Рядок 27:
 
== Біографія ==
Народивя в селі [[Будзіска (Свентокшиське воєводство)|Будзіска]] (нині [[Свентокшиське воєводство]]) у сім'ї бідного шляхтича Ігнація Кудельського. Мав двох рідних братів і сестру. Разом із братами навчався у середній школі у [[Львів|Львові]], під опікою родича Тадеуша Скалковського — львівського адвоката. Навчався у [[Національний університет «Львівська політехніка»|Львівській політехніці]] ([[1880]][[1885]]). У [[1888]][[1890]] роках працював під керівництвом [[Захаревич Юліан|Юліана Захаревича]]. У [[1889]][[1890]] роках асистент на кафедри нарисної геометрії в Політехніці. У [[1890]][[1893]] роках був керівником архітектурного бюро фірми Івана Левинського. Викладав у львівській [[Львівський державний коледж декоративного і ужиткового мистецтва імені Івана Труша|Художньо-промисловій школі]]. Брав участь у Будівельній виставці у Львові ([[1892]]). [[1893]] року був призначений керівником будівництва Головної дирекції залізниць Станиславова (нині [[Івано-Франківськ]]). По завершенню будівництва замешкав у Станиславові і працював за фахом до [[1919]] року. Організував власну будівельну фірму, що діяла до початку [[Перша світова війна|Першої світової війни]]. На початку війни був інтернований австрійською владою до табору [[Талергоф]]. Причиною послужило те, що Кудельський формально був російським підданим. Звільнений за станом здоров'я. У [[1916]][[1917]] роках був членом групи архітекторів, що займались повоєнною відбудовою [[Галичина|Галичини]]. [[1919]] року переїхав до [[Варшава|Варшави]], перейшов на службу в Міністерство публічних робіт. Під час роботи у міністерстві фактично припинив проектування споруд. Брав учась у роботі журі з оцінки проектів будинків: Міністерства релігійних конфесій і народної освіти ([[1927]]), Міністерства закордонних справ ([[1929]]), Міністерства публічних робіт ([[1929]]). Вийшов на пенсію [[1930]] року. Був одружений із Ольгою Вільчинською, мав доньку Анну. Помер у Варшаві [[1937]] року.
 
У своїй творчості застосовував найрізноманітніші стилі періоду історизму. Створив ряд проектів у стилях неоренесансу, необароко, неорококо. Також відомі будівлі із використанням елементів народного карпатського будівництва. У гробівці Цетнерів-Кшечуновичів на [[Личаківський цвинтар|Личаківському цвинтарі]] застосував елементи неоготики і неороманського стилів. Виготовив ряд проектів вівтарів у неоготичному стилі для [[Монастир Святого Серця|монастиря Святого Серця]] у Львові, парафіяльного костелу в селі [[Гніздичів]], архітектурні елементи вівтарів у монастирі змартвихвстанців у Львові (не збережені). Проживаючи у Станиславові в другій половині [[1910-ті|1910-х]] років проектував будівлі в стилі сецесії.
 
== Будівлі ==
 
=== Львів ===
* Вілла на вул. Солодовій, 8 ([[1888]]); на [[Вулиця Лисенка (Львів)|вул. Лисенка]], 34 ([[1889]]); Котляревського, 33 і 38 ([[1890]][[1892]]); вілла Леона Пінінського на вул. Матейка, 4 ([[1892]]).
* Каплиця Кшечуновичів і Цетнерів на [[Личаківський цвинтар|Личаківському цвинтарі]], т. зв. «Каплиця з химерами»([[1891]]).
* Прибутковий будинок Яна Слівінського на [[Вулиця Коперника (Львів)|вулиці Коперника]] 16 ([[1888]]); Л. Бачевського на [[Вулиця Словацького (Львів)|вул. Словацького]], 8, 10 ([[1892]][[1894]]).
* Будинок К. Понінського на [[Вулиця Січових Стрільців (Львів)|вул. Січових стрільців]], 19 ([[1892]][[1894]]).
* Перебудова друкарні Піллерів на прибутковий будинок із оздобленням стилізованим під [[рококо]]. на ([[Вулиця Личаківська|вул. Личаківська]], 3 [[1893]]).
* Перебудова [[Палац Сєменських-Левицьких|палацу Сєменських-Левицьких]] у Львові на [[Вулиця Пекарська (Львів)|вул. Пекарській]], 19.
* Перебудова сиротинця св. Йосифа на вулиці Пекарській, 61 ([[1893]]).
 
=== Івано-Франківськ ===
* Будинок повітової ради ([[1894]][[1895]], тепер будинок профспілок).
* Будинок Яна Кенігсфельда на [[Вулиця Грушевського (Івано-Франківськ)|вул. Грушевського]], 9 ([[1902]][[1903]]).
* Філія Краківського товариства взаємного страхування ([[1904]]).
* Будинок доктора Маєвського на вул. Шпитальній, 7 ([[1904]][[1905]]).
* Будинок на [[Вулиця Незалежності (Івано-Франківськ)|вул. Незалежності]], 16 ([[1905]][[1906]], Я. Т. Кудельський ймовірний автор).
* Австро-Угорський банк на вул. Грушевського, 4 ([[1907]]).
* Реконструкція у стилі сецесії Пасажу Гартенбергів ([[1907]]).
* Головна пошта на [[Вулиця Січових Стрільців (Івано-Франківськ)|вул. Січових стрільців]], 15 ([[1908]]).
* Будинок Добруцького на [[Вулиця Чорновола (Івано-Франківськ)|вул. Чорновола]], 26 ([[1904]][[1904]]).
* Школа ім. Емілії Платер на вул. Матейка, ([[1926]]).
* Нереалізований проект дому Станіслава Хованця на нинішній вул. Незалежності ([[1909]]). Стилістично відноситься до необароко з елементами сецесії. Нині на його місці будинок, зведений за проектом Фридерика Януша.
Рядок 57 ⟶ 58:
* {{книга |автор = [[Бірюльов Юрій Олександрович|Бірюльов Ю. О.]]|частина = Кудельський Ян Томаш |заголовок = [[Енциклопедія Львова]]|оригінал = |посилання = |відповідальний = За редакцією А. Козицького |видання = |місце = Львів|видавництво = Літопис|рік = 2010|том = 3|сторінки = 653—654|сторінок = |серія = |isbn = 978-966-7007-99-7|тираж = }}
* ''Комар Ж.'' [http://www.nbuv.gov.ua/portal/natural/Vnulp/Architektura/2008_632/40.pdf Ян Томаш Кудельський — галицький архітектор на зламі епох] // Вісник Національного університету «Львівська політехніка». — № 632, 2008. — С. 220.
* ''Комар Ж.'' Львів-Станиславів-Варшава: Творчий шлях Яна Томаша Кудельського. // [[Галицька брама (часопис)|Галицька брама]]. — № 1—3 (169—171169–171), 2009. — C. 25—29.
* {{книга |автор = Komar Ż. |частина = |заголовок = Trzecie miasto Galicji. Stanisławów i jego arcitektura w okresie autonomii galicyjskiej|оригінал = |посилання = |відповідальний = |видання = |місце = Kraków|видавництво = Międzynarodowe Centrum Kultury|рік = 2008|том = |сторінки = 415, 416|сторінок = |серія = |isbn = 978-83-89273-52-9|тираж = }}