Михайло Сльозка: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
→Література: доповнення |
мНемає опису редагування |
||
Рядок 1:
'''Сльозка Михайло''' (? — † [[1667]]) — львівський друкар і видавець, член [[Львівське Успенське Братство|Львівського Успенського Братства]] (з [[1633]]), спершу підмайстер, з 1634 управитель його друкарні.
==Життєпис==
З [[1638]] р. мав спільну з А. Скульським (Скольський) друкарню та в 1640 відсудив її у нього. ([[1643]]—[[1651]] — працював і для Братства), у якій друкував церковнослов'янські (бл. 20), польські і латинські книги. З 42 відомих найважливіші: «Апостол» ([[1639]]) з передмовою Сльозки та в співпраці з А.Скульським (Скольським) і численними заставками майстра Іллі та ін., «Тріодь цвітна» ([[1642]]), твори І. Ґалятовського — «Ключъ разумЂнія» ([[1663]], [[1665]]) і «Небо новое» ([[1665]]), латинські кн. С. Окольського про київських і чернігівських єпископів та ін.
Перший в Україні видав книги мініатюрного формату: «Молитви і часослов» ([[1642]]) і «Псалтир» ([[1667]]).
Рядок 9 ⟶ 10:
Видання Сльозки відзначалися старанним оформленням і великим мистецьким смаком.
Помер Сльозка [[1667]] р., але коли саме, не
Перед своєю смертю Сльозка наказав своїм наслідникам, щоби вони видали Братству з його маєтку 1500 злотих, але це з волі своєї в духівницю не записав, а тому наслідники й не виконали її,— подарували лише трохи книжок, на суму коло 120 злотих. Але Іван Сльозка (син?) подарував [[1667]] р. якийсь ґрунт до церкви св. Іоана Богослова. Братство записало Сльозку до свого пом'яника.
| |||