Порт: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Pavlo1 (обговорення | внесок) так точніше |
KuRaG (обговорення | внесок) →Історія: стильові правлення |
||
Рядок 1:
{{Ana|Порт}}
[[Файл:Oděsa, přístav, loď.jpg|thumb|300px|Один з [[термінал]]ів [[Одеський морський торговельний порт|Одеського морського порту]]]]
{{Otheruses|Порт}}
'''Порт''' (від {{lang-la|portus}} — сховище, притулок, [[гавань]], [[гирло]]) — ділянка [[берег]]а [[море|моря]], [[річка|річки]] або [[озеро|озера]] з прилеглою [[Акваторія|акваторією]], захищена від негоди захисними [[Гідротехнічна споруда|гідротехнічними спорудами]], на якій розміщується комплекс [[Будівля|будівель]] та [[Пристрій|пристроїв]] для завантаження і розвантаження [[Судно|суден]] та їх обслуговування<ref name="MEC">{{книга |автор = |частина = |заголовок = Морський енциклопедичний довідник |оригінал = Морской энциклопедический справочник {{ref-ru}} |посилання = |видання = Під ред. акад. М. М. Ісакіна |відповідальний = |місце = Ленінград |видавництво = «Судостороение» |рік = 1987 |том = 2 (О-Я) |сторінки = 117-118 |сторінок = 518 |isbn = }}</ref>. Під портом розуміється також приморське портове [[місто]].
== Історія ==
[[Файл:Stabiae - Port Scene - MAN.jpg|thumb|200px|Античний порт. Фреска зі [[Кастелламмаре-ді-Стабія|Стабії]]. [[Національний археологічний музей (Неаполь)|Археологічний музей в Неаполі]]]]
[[Файл:Prakticheskaya harbour.jpg|thumb|200px|Практична гавань [[Одеський морський торговельний порт|Одеського порту]]. Початок 20 сторіччя.]]
[[Файл:Port of Yuzhny1.jpg|thumb|200px|Порт [[Південний (порт)|Південний]]. 2008 рік.]]
Вперше порти виникли у [[Середземномор'я|Середземномор'ї]] приблизно у [[4 тисячоліття до н. е.|IV тисячолітті до н. е.]] Великими середземноморськими містами-портами були [[Сідон]], [[Карфаген]], [[Пірей]], [[Сіракузи]], [[Александрія]], [[Візантій]].
У межах сучасної території [[Україна|України]] у [[Північне Причорномор'я|Північному Причорномор'ї]] в період [[7 століття до н. е.|VII]] — [[5 століття до н. е.|V століть до н. е.]] виникла ціла низка [[Давньогрецька колонізація|давньогрецьких]] портових [[поліс]]ів — [[Борисфеніда]] (згодом [[Ольвія]]), [[Херсонес Таврійський|Херсонес]] (Корсунь), [[Керкінітида]], [[Пантікапей]] (Боспор), [[Феодосія|Теодосія]] (Кафа) та інші, які була центрами торгівельних зв'язків. Пізніше більшість з них були [[Колонізація|колонізовані]] [[Стародавній Рим|стародавніми римлянами]], у середні віки — [[Генуезька республіка|генуезцями]], а потім [[Османська імперія|турками]].
{{main|Давньогрецькі міста Північного Причорномор'я}}
У новий час бурхливому розвитку портової мережі і морського транспорту сприяла поява [[Пароплав|парового]] [[флот]]у на початку [[XIX століття]] і [[Залізничний транспорт|залізниці]] у другій його половині. Поштовхом для індустріального розвитку портової інфраструктури на [[Новоросія|півдні України]] стало будівництво [[Харківсько-Миколаївська залізниця|Харківсько-Миколаївської]] і [[Курсько-Харківсько-Севастопольська залізниця|Курсько-Харківсько-Севастопольської]] залізниць. Для прикладу, у [[1877]] році через [[Миколаївський морський торговельний порт|Миколаївський порт]] [[експорт]]увалося близько {{comment|6 млн. пудів|98,3 тис. т}} [[Зерно|зерна]], а у [[1903]] році вже понад {{comment|100 млн. пудів|1,6 млн. т}}, причому дві третини
цієї кількості надходило залізницею. Розвиток [[Залізні руди|залізорудних]] копалин [[Кривий Ріг|Кривого Рогу]] і [[Манган|марганцевих]] рудників [[Нікополь|Нікополя]] дали додатковий імпульс розвиткові перевезень через Миколаївський і [[Одеський морський торговельний порт|Одеський порти]]: накладні витрати на перевантажування та подавання [[вагон]]ів до порту становили одну копійку на [[пуд]] (0,61 руб./т), в Одеському порту вони становили 1,2 копійки (0,73 руб./т)<ref>{{книга |автор = Линюк Ю. С. |частина = |заголовок = Сторінки історії Одеської залізниці |оригінал = |посилання = |видання = |відповідальний = |місце = Одеса |видавництво = «Астропрінт» |рік = 2005 |том = |сторінки = 252 |сторінок = |isbn = }}</ref>.
У [[СРСР]] у період [[П'ятирічки в СРСР|перших п'ятирічок]] було здійснено великий обсяг робіт, спрямованих на відновлення і реконструкцію старих портів і будівництво нових. На [[Чорне море|Чорноморському узбережжі]] були побудовані нові великі порти в [[Іллічівський морський торговельний порт|Іллічівську]] (під [[Одеса|Одесою]]) і [[Шесхаріс]]і ([[Новоросійськ]]). Після [[Друга світова війна|другої світової війни]] усі основні причорноморські порти були відновлені. Збільшення обсягу міжнародної морської торгівлі призвело до їх подальшого швидкого росту<ref name="MEC"/>.
Сьогодні морська індустрія України представлена розвиненою мережею морських, річкових і рибних портів, а також перевантажувальних терміналів, комплексів і причалів різних форм власності. В Україні діють [[Білгород-Дністровський морський торговельний порт|Білгород-Дністровський]], [[Дніпро-Бузький морський торговельний порт|Дніпро-Бузький]], [[Маріупольський морський торговельний порт|Маріупольський]], [[Бердянський морський торговельний порт|Бердянський]], [[Ренійський морський торговельний порт|Ренійський]], [[Одеський морський торговельний порт|Одеський]], [[Скадовський морський торговельний порт|Скадовський]], [[Євпаторійський морський торговельний порт|Євпаторійський]], [[Херсонський морський торговельний порт|Херсонський]], [[Керченський морський торговельний порт|Керченський]], [[Севастопольський морський торговельний порт|Севастопольський]] і [[Миколаївський морський торговельний порт|Миколаївський]] морські торговельні порти. Існують також [[Октябрськ (порт)|спеціалізований морський торговий порт «Октябрьск»]], [[Іллічівський морський торговельний порт|Іллічівський МТП]], [[Південний (порт)|МТП «Південний»]] і [[Іллічівський морський торговельний порт|Ізмаїльський МТП]]. У [[2008]] році загальний вантажний оборот морських портів України склав 132 мільйони 178 тисяч тонн<ref>[http://ua.glavred.info/archive/2009/01/14/183050-2.html Мінтранс збільшив вантажний оборот морських портів. www.glavred.info 14.01.2009]</ref>.
== Класифікація і типологія портів ==
Найбільш розповсюдженим типом портів є '''порти загального призначення''' або '''торговельні порти''', які призначені для передачі вантажів і пасажирів з [[Водний транспорт|водного транспорту]] на сухопутний та навпаки. Крім них існують<ref name="MEC"/>:
[[Файл:RIAN archive 171693 Fleet of whalers lying up in Odessa port.jpg|thumb|200px|[[Китобійний промисел|Китобійна флотилія]] «Радянська Україна». Одеса. 1960 рік.]]
* '''рибні порти''' — порти [[Рибне господарство|рибопромислових підприємств]], де здійснюється розвантаження улову і обслуговування промислових суден.
* '''примислові порти''' — порти, що належать промисловим підприємствам і призначені для отримання [[Сировина|сировини]] і відправки готової продукції водним шляхом. В деяких випадках промислові підприємства можуть мати власні [[причал]]и в портах загального призначення; їх називають причалами клієнтури.
* '''порти-сховища''' — акваторії захищені штучними спорудами або розташовані в природних [[Бухта|бухтах]] ([[Затока|затоках]]) і призначені для укриття суден під час [[шторм]]у.
До середини [[XX століття]] існувало також поняття '''військовий порт''' — порт призначений для будівництва, ремонту і матеріально-технічного обслуговування [[Військовий корабель|кораблів]] і [[Допоміжне військове судно|суден]] [[ВМС]] (ВМФ). Термін існував в [[Російська імперія|Росії]] і [[СРСР]] та ще деяких країнах до [[1936]]—[[1942]] років. Після введення системи [[Військово-морська база|військово-морських баз]] вийшов з ужитку. Існуючий аналог — «пункт базування»<ref name="BEC"/>.
За видами вантажів порти діляться на '''універсальні''' і '''спеціалізовані''' (нафтові, вугільні, контейнерні тощо). В залежності від [[вантажообіг]]у порти поділяються за '''категоріями''', які визначають їх господарське значення. Малі порти називаються також '''портопунктами'''.
За географічним розташуванням порти ділять на '''[[море|морські]]''' ([[берег]]ові, [[гирло]]ві, [[Лагуна|лагунні]], [[острів]]ні), '''[[річка|річкові]]''', '''[[Озеро|озерні]]''' та '''[[Водосховище|водосховищні]]'''<ref name="MEC"/>.
[[Файл:Oděsa, přístav.jpg|thumb|ліворуч|250пкс|Контейнерний термінал Одеського порту]]
Акваторія берегових портів, як правило, захищена огороджувальними спорудами — [[Мол (насип)|молами]], довжина яких може сягати декількох кілометрів. Гирлові порти відрізняються тим, що в них сходяться морські і річкові шляхи сполучень, а віддаленість портових споруд від моря дозволяє обійтись без захисних споруд. Це ж стосується і портів, розташованих в глибині [[Лагуна|лагун]].
Острівні порти використовуються як '''аванпорти''' ({{lang-fr|avant-port}}) — порти-супутники великих портів, що пов'язані у своїй роботі з великими портами, розташованими на гирловій ділянці річки далеко від моря (наприклад, [[Миколаївський морський торговельний порт|Миколаївський]] і [[Херсонський морський торговельний порт|Херсонський]] порти). Аванпорт як правило ближче до моря, має більші глибини і меншу замерзаємість ніж головний порт.
В залежності від рівня [[приплив]]ів порти поділяються на відкриті і закриті (приливні). За тривалістю навігації — на постійні, що експлуатуються протягом всієї навігації і сезонні. Більшість українських морських портів відносяться до незамерзаючих, тобто постійних.
== Міжнародно-правовий режим портів ==
Залежно від міжнародно-правового режиму порти бувають міжнародні і [[каботаж]]ні.
[[Морське право|Правовий режим]] портів головним чином регулюється нормами національного [[Законодавство|законодавства]] з врахуванням існуючої міжнародної практики, яка спрямована на полегшення заходу і перебування іноземних торгових суден в портах. Прибережні держави зазвичай відкривають для заходу іноземних суден деякі торговельні порти, до яких має бути забезпечений вільний доступ усіх суден, незалежно від їх [[Держава прапора|прапора]]. Однак держава має право виключити з переліку портів, відкритих для іноземних суден, будь-який порт або закрити доступ до усіх своїх портів у випадку, якщо цього вимагають інтереси її [[Національна безпека|безпеки]]. При цьому [[Корабельна аварія|судно, що терпить біду]] може здійснити захід в будь-який порт незалежно від його статусу<ref name="CMM">{{книга |автор = |частина = |заголовок = Словник міжнародного морського права |оригінал = Словарь международного морского права {{ref-ru}} |посилання = |видання = Під ред. Ю. Г. Барсегова |відповідальний = |місце = Москва |видавництво = «Международные отношения» |рік = 1985 |том = |сторінки = 187 |сторінок = 256 |isbn = }}</ref>.
В портах здійснюється [[Санітарно-епідеміологічна служба|санітарний]] і [[Митниця|митний]] нагляд, [[прикордонний контроль]], а також контроль безпеки мореплавства. Режим перебування суден, обсяг пільг і переваг при наданні [[причал]]ів, збирання зборів і [[Мито|мита]] та ін. визначається договорами про торгівлю і мореплавство або угодами про торгове судноплавство. При відсутності таких угод використання порту здійснюється на загальних підставах без будь-якої [[Дискримінація|дискримінації]].
[[Файл:Klakring в Севастополі.JPG|thumb|ліворуч|250пкс|Візит у [[Севастополь]] фрегата [[ВМС США]] «Клакрінг». Зустрічає «Русскій блок». 2009 рік.]]
Іноземні торгові судна, які знаходяться у порту, і усі члени їх [[екіпаж]]ів повністю підпадають під дію [[Кримінальне право|кримінальних]], [[Цивільне право|цивільних]] і [[Адміністративне право|адміністративних]] законів прибережної держави. У відповідності з міжнародною практикою держава зазвичай не застосовує свою [[Юрисдикція|юрисдикцію]], якщо злочин стосується тільки іноземного судна та його команди, не порушує спокій в порту і якщо до місцевої влади не надходило прохання про допомогу від [[Капітан судна|капітана судна]] або [[Консульство (дипломатія)|консула]]. Прибережна держава, зазвичай, не втручається у цивільно-правові спори і трудові конфлікти між особами, що входять до складу команди іноземного судна. Юрисдикція не застосовується також і на підставі угод, що укладені між прибережною державою і державою прапора судна<ref name="CMM"/>.
[[Військовий корабель|Військові кораблі]] при перебуванні в іноземному проту мають імунітет від юрисдикції прибережної країни. Імунітет полягає у нерозповсюдженні на них дії законів будь-якої країни крім держави прапора, непідсудності іноземним владам, свободі від примусових дій ([[затримання]], [[Арешт майна|арешту]], [[обшук]]у, [[Конфіскація майна|конфіскації]], [[Реквізиція|реквізиції]] тощо) з боку іноземних влад. Військовим кораблям надаються також пільги і привілеї — звільнення від усіх видів зборів, санітарного, митного огляду та ін. Якщо військовий корабель не дотримується законів і правил прибережної держави, її влада може вимагати від нього негайно залишити порт і її [[Територіальні води|територіальне море]]<ref name="BEC">{{книга |автор = |частина = |заголовок = Військовий енциклопедичний словник |оригінал = Военный энциклопедический словарь {{ref-ru}} |посилання = |видання = Під ред. маршала М. В. Огаркова |відповідальний = |місце = Москва |видавництво = «Военное издательство» |рік = 1983 |том = |сторінки = 357 |сторінок = 863 |isbn = }}</ref>.
== Портова інфраструктура ==
Основні елементи порту — підхідний канал, зовнішній рейд, зовнішні обмежувальні споруди, навігаційний рейд, перевантажувальний рейд, причальний фронт, територія порту і під'їзні шляхи.
[[Файл:2010-09-22 Rønne Havn.jpg|thumb|праворуч|250пкс|<center>Схема порту ([[Борнгольм]], [[Данія]])</center>]]
* '''Підхідний канал''' це штучне поглиблення в морському дні або гирлі річки на підходах до порту на ділянках з недостатніми для проходу суден глибинами, який обмежений спеціальними [[Навігаційні знаки|навігаційними знаками]]. Він необхідний для забезпечення безпечного проходу в порт суден з великою [[Осадка судна|осадкою]]. Може сягати декількох десятків кілометрів і вимагає великих фінансових витрат на днопоглиблювальні роботи.
* '''Огороджувальні моли'''. Акваторія порту захищається від [[Хвилі на поверхні води|хвиль]] захисними спорудами прохід між якими називається '''воротами порту''', ширина яких забезпечує безпечний прохід суден, але гарантує мінімальне проникнення в порт штормових хвиль.
* '''Навігаційний рейд''' (інколи — внутрішній рейд) примикає безпосередньо до воріт порту. Призначений для маневрування суден перед заходом на перевантажувальні рейди або [[швартування]]м.
* '''[[Причальні споруди]]''' які розташовані в порту утворюють '''причальний фронт''' для вантажообробки суден. До причальних споруд належать портові набережні, [[Пірс (портова споруда)|пірси]], і естакади обладнані причальними (швартовими) тумбами, металевими кільцями (римами), відбійними пристосуваннями тощо. Типи і конструкцію [[причал]]ів визначають природні ([[геологія|геологічні]], [[гідрологія|гідрологічні]]) і технологічні умови (глибини біля причалів, навантаження на них).
Через високу вартість огороджувальних гідротехнічних споруд причальні споруди розташовуються компактно: причали зазвичай виконують у вигляді пірсів розташованих перпендикулярно або під кутом до берега; для гирлових портів характерні набережні в формі врізаних в берег басейнів. Основні причали порту в залежності від [[Спеціалізація|спеціалізації]] утворюють '''термінали''', спеціалізовані за видами вантажів (нафтові, контейнерні, зернові, вугільні, генеральних вантажів та ін.) або за типами суден (глибоководні, для [[Ролкер|суден з горизонтальним розвантаженням]], пасажирські). Спеціалізація за видом вантажів дозволяє підібрати оптимальну схему механізації і типи перевантажувальних машин і механізмів.
Сухопутний транспорт портів, як правило, представлений розгалуженою залізничною і автомобільною мережею. Існують так звані «прикордонні» шляхи, які забезпечують первантаження безпосередньо з одного виду транспорту на інший, і «тилові» — призначені для перевезення вантажів, які проходять через склади.
[[Файл:Терминалы ТИС лето 2009.jpg|thumb|праворуч|300пкс|Термінали порту «Південний» ''(зліва направо):''<br/>15-й причал (допоміжний), 16-й зерновий, 17-й міндобрив, 18-й залізнорудний, 19-й і 20-й вугільні, 20-й і 21-й контейнерні]]
У відповідності з функціями і призначенням '''територія порту''' розділяється на біль-менш відокремлені '''портові зони''': операційну, тилову, загальнопортових об'єктів, пасажирську і нережимну.
* '''Операційна портова зона''' включає технічні елементи, які безпосередньо приймають участь в перевантажувальному процесі: причали, перевантажувальні машини і пристрої, склади, прикордонні автомобільні і залізничні дороги.
* '''Тилова портова зона''' межує з операційною і включає в себе тилові залізничні колії, районні парки, віддалені базисні сховища, матеріальні склади, майстерні.
* '''Зона загальнопортових об'єктів''' об'єднує ділянки на яких розташовуються центральні склади і майстерні, службові споруди, стоянки [[Автомобільний транспорт|автотранспорту]].
* '''Пасажирська зона''' (пасажирський термінал) складається з [[Морський вокзал|морвокзалу]], території пасажирських причалів і привокзальної площі.
Порт забезпечується комплексною системою [[Електроенергетика|електроживлення]], [[водопостачання|водо-]] і [[теплопостачання]], [[Робоче освітлення|освітлення]], зливової і виробничо-побутової [[Каналізація|каналізації]], [[Телекомунікації|зв'язку і телекомунікацій]]. Як правило порти мають власну добре розвинену службу [[Пожежна охорона|пожежної безпеки]] і охорони. Для обслуговування суден порти мають власний флот [[буксир]]ів, водо- і нафтоналивних [[Баржа|барж]], нафтосміттєзбірників та інших рейдових плавзасобів.
== Порто-франко ==
'''Вільна гавань''' або '''порто-франко''' (від {{lang-it|porto franco}} — вільний порт) — такий собі «аналог» [[Дьюті-фрі|duty-free]] — часина морського торгівельного порту, в якій дозволений безмитний ввіз і вивіз товарів, їх зберігання і переробка. Товари, що вивозяться за межі вільної гавані на територію держави, якій належить порто-франко обкладаються відповідним [[мито]]м. Вільні гавані часто-густо створюються при спорудженні нового порту з метою залучення вантажів та збільшення [[товарообіг]]у. Порядок функціонування порто-франко визначається національним законодавством<ref name="CMM"/>.
== Порти України ==
{{col-begin}}
{{col-2}}
=== Морські торговельні порти України ===
* [[Одеський морський торговельний порт|Одеський порт]]
* [[Іллічівський морський торговельний порт|Іллічівський порт]]
* [[Південний (порт)|порт Південний]]
* [[Ренійський морський торговельний порт|Ренійський порт]]
* [[Усть-Дунайський морський торговельний порт|Усть-Дунайський порт]]
* [[Білгород-Дністровський морський торговельний порт|Білгород-Дністровський порт]]
* [[Ізмаїльський морський торговельний порт|Ізмаїльський порт]]
* [[Миколаївський морський торговельний порт|Миколаївський порт]]
* [[Октябрськ (порт)|порт Октябрськ]]
* [[Скадовський морський торговельний порт|Скадовський порт]]
* [[Херсонський морський торговельний порт|Херсонський порт]]
* [[Євпаторійський морський торговельний порт|Євпаторійський порт]]
* [[Ялтинський морський торговельний порт|Ялтинський порт]]
* [[Керченський морський торговельний порт|Керченський порт]]
* [[Севастопольський морський торговельний порт|Севастопольський порт]]
* [[Феодосійський морський торговельний порт|Феодосійський порт]]
* [[Бердянський морський торговельний порт|Бердянський порт]]
* [[Маріупольський морський торговельний порт|Маріупольський порт]]
{{col-2}}
=== Морські рибні порти Україні ===
* [[Іллічівський морський рибний порт|Іллічівський рибний порт]]
* [[Керченський морський рибний порт|Керченський рибний порт]]
* [[Маріупольський морський рибний порт|Маріупольський рибний пор]]т
* [[Севастопольський морський рибний порт|Севастопольський рибний порт]]
=== Річкові порти Україні ===
* [[Київський річковий порт]]
* [[Чернігівський річковий порт]]
* [[Херсонський річковий порт]]
* [[Миколаївський річковий порт]]
* [[Дніпропетровський річковий порт]]
* [[Запорізький річковий порт]]
* [[Дніпродзержинський річковий порт]]
* [[Нікопольський річковий порт]]
* [[Кременчуцький річковий порт]]
* [[Новокаховський річковий порт]]
* [[Черкаський річковий порт]]
{{col-end}}
== Примітки ==
{{reflist}}
== Література ==
* {{книга |автор = Штенцель В. К., Соколов М. А. |частина = |заголовок = Порти і портові споруди |оригінал = Порты и портовые сооружения {{ref-ru}} |посилання = |видання = |відповідальний = |місце = Москва |видавництво = «Транспорт» |рік = 1977 |том = |сторінки = |сторінок = |isbn = }}
* {{книга |автор = Смирнов Г. М. та ін. |частина = |заголовок = Порти і портові споруди |оригінал = Порты и портовые сооружения {{ref-ru}} |посилання = |видання = |відповідальний = |місце = Москва |видавництво = «Стройиздат» |рік = 1979 |том = |сторінки = |сторінок = |isbn = }}
== Посилання ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4709-17 Закон України «Про морські порти України»]
* [http://transportinform.com/ports-ukraine.html Порты Украины: морские порты, речные, рыбные] {{ref-ru}}
[[Категорія:Порти]]
[[Категорія:Логістика]]
[[ar:ميناء]]
[[arc:ܠܡܐܢܐ]]
[[bg:Пристанище]]
[[bs:Luka]]
[[br:Porzh (bagoù)]]
[[ca:Port]]
[[ceb:Pantalan]]
[[cs:Přístav]]
[[cy:Porthladd]]
[[da:Havn]]
[[de:Hafen]]
[[en:Port]]
[[et:Sadam]]
[[el:Λιμένας]]
[[es:Puerto]]
[[eo:Haveno]]
[[eu:Portu]]
[[fa:بندر]]
[[fr:Port (marine)]]
[[gv:Purt]]
[[gd:Acarsaid]]
[[gl:Porto (comunicacións)]]
[[ko:항구]]
[[hi:बंदरगाह (पोर्ट)]]
[[hr:Luka]]
[[io:Portuo]]
[[id:Pelabuhan]]
[[is:Náttúruleg höfn]]
[[it:Porto]]
[[he:נמל]]
[[kk:Кемежай]]
[[sw:Bandari asilia]]
[[ku:Bender]]
[[la:Portus]]
[[lv:Osta]]
[[lt:Uostas]]
[[ln:Libóngo]]
[[hu:Kikötő]]
[[mr:बंदर]]
[[ms:Pelabuhan]]
[[nl:Haven]]
[[new:तुऱैमुकम् (सन् १९९६या संकिपा)]]
[[ja:港湾]]
[[no:Havn]]
[[nn:Naturleg hamn]]
[[nds:Haven]]
[[pl:Port wodny]]
[[pt:Porto (transporte)]]
[[ro:Port]]
[[ru:Порт]]
[[simple:Port]]
[[sk:Prístav]]
[[sl:Pristanišče]]
[[so:Dekad]]
[[sh:Luka]]
[[fi:Satama]]
[[sv:Hamn]]
[[tl:Daungan]]
[[ta:துறைமுகம்]]
[[tg:Бандар]]
[[tr:Liman]]
[[ur:بندرگاہ]]
[[vi:Cảng]]
[[wa:Pôrt (ås bateas)]]
[[yi:פארט]]
[[zh-yue:海港]]
[[zh:港口]]
| |||