Історія освоєння мінеральних ресурсів Сполучених Штатів Америки: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
IvanBot (обговорення | внесок)
м →‎Сучасний стан гірництва в США: replaced: Незважаючи на це → Попри це
м Бот: Автоматизована заміна тексту: (-заміна англійських одиниць вимірювання +на українські відповідники та десяткових крапок на коми., ...
Рядок 1:
[[ЗображенняФайл:США1.JPG|thumb|500px|]]
[[ЗображенняФайл:США2.JPG|thumb|500px|]]
[[Файл:США-медная фабрика.jpg|thumb|500px|Мідна фабрика. США. Кінець 19 - поч. 20 ст.]]
 
Рядок 26:
Відкриття у 2-й половині [[ХІХ ст.]] великих покладів [[золото|золота]], [[срібло|срібла]], [[мідь|міді]], [[залізняк]]у, [[нафта|нафти]] висунуло США в число найбільших гірничодобувних країн світу. Кількість видобутого [[вугілля]] починаючи з 40-х рр. [[ХІХ ст.]] потроювалося кожне десятиріччя і в 1886 р. досягла 102 млн. т, а до [[1913]] р. зросла ще в 5 разів. Нові поклади [[золото|золота]] були виявлені в штатах [[Айдахо]] і [[Монтана]], в [[Південна Дакота|Південній Дакоті]], в Неваді, на [[Аляска|Алясці]] (де вибухнула серія нових «золотих лихоманок»). Після [[перша світова війна|1-ї світової війни]] золотодобувна галузь скорочується майже у всіх штатах, крім Південної Дакоти. Срібна промисловість пережила кризу перевиробництва в 70-і рр. [[ХІХ ст.]], однак в [[1875]] р. було видобуто [[срібло|срібла]] на 32 млн. доларів, в 1885 р. на 51,6 млн.; максимальний рівень був досягнутий в 1892 р. — 82 млн.
 
У [[1882]] р. відкритий найбільший в світі мідний [[рудник]] в Анаконді (штат Монтана). Потужні підприємства діяли також в штатах Юта, Мічіган, Арізона. На початку [[XX ст.]] США добували понад 50  % мідної руди світу. У 1900 р. країна займала 2-е місце в світі (після Німеччини) з видобутку [[цинк]]ової руди (112 тис. т), в 20-і роки вийшла на 1-е місце. На початку [[XX ст.]] США вийшли на 1-е місце в світі і по видобутку [[нафта|нафти]]. З 1930 р. першість в нафтовидобутку тримає штат Техас.
 
== XX століття ==
Рядок 33:
Початок 50-х років [[XX ст.]] став переломним в сировинній політиці США. По мірі виснаження власних ресурсів американська економіка все більше орієнтується на активне використання зарубіжної сировини. Це, зокрема, дозволяє зберігати ресурси країн Західної півкулі. В кінці 1950 — на початку 1960-х років американські транснаціональні компанії (ТНК) встановили свій контроль в інших країнах над багатьма джерелами важливих видів мінеральної сировини: руд [[молібден]]у, [[хром]]у, нікелю, [[вольфрам]]у, марганцю, берилію, [[мідь|міді]], [[уран (хімічний елемент)|урану]] та інших. У зв'язку з паливно-сировинною кризою в 1970-і роки намітилася тенденція проведення довгострокової стратегії в галузі мінеральної сировини. У США було проголошено шість національних енергетичних Програм, які передбачали скорочення імпорту [[нафта|нафти]], передусім близькосхідної, режим економії сировини і палива, форсований розвиток власної ресурсної бази, використання багатств Світового океану і альтернативних джерел енергії. Зараз поряд з економічними міркуваннями доцільності імпорту сировини тут переслідуються і стратегічні цілі — зберігати власні запаси [[корисні копалини|корисних копалин]]. Разом з тим, розуміючи економічну і стратегічну небезпеку значної прив'язки країни до близькосхідної [[нафта|нафти]], США прагнуть до диверсифікації джерел постачання нафтою і збільшення рівня самозабезпеченості паливно-енергетичними та іншими ресурсами.
 
У [[1984]] р. в США нараховувалося 7626 [[шахта|шахт]] і [[кар’єр]]ів (крім вугільних), з яких 296 добували руди металів, а інші — нерудну сировину. Основну частку видобутку [[корисні копалини|корисних копалин]] забезпечують відкриті розробки. [[кар’єр]]ним способом видобували близько 85  % руд і 62  % [[вугілля]]. Більшість підприємств мали потужність від 10 до 100 тис. т на рік. За числом об'єктів гірничих розробок на 1-у місці знаходився [[пісок]] і [[гравій]], потім [[глина|глини]], уранові руди, золото. Наприкінці [[XX ст.]] 10 найбільших гірничих підприємств видобували [[мідні руди]] і [[залізняк]]. Загальне споживання мінеральної сировини наближається в США до 10 млрд. т на рік.
 
== Сучасний стан гірництва в США ==
 
У кінці [[XX ст.]] США забезпечує себе нафтою, газом, рудами [[уран (хімічний елемент)|урану]], [[залізо|заліза]], титану, ванадію, [[мідь|міді]], [[свинець|свинцю]], [[цинк]]у, [[молібден]]у, [[вольфрам]]у, берилію, літію, [[золото|золота]], [[срібло|срібла]], [[фосфорит]]ами, калійними солями, борними рудами, [[флюорит]]ом, сіркою, [[барит]]ом. У той же час країна майже не має власних запасів [[Манган (елемент)|манган]]ових і [[хром]]ових руд, [[боксит]]ів, руд нікелю, [[кобальт]]у, [[ртуть|ртуті]], [[стибій|стибію]], [[олово|олова]], [[Тантал (хімічний елемент)|тантал]]у і [[ніобій|ніобію]], [[азбест]]у. Запаси [[мідь|міді]], [[Манган (елемент)|манган]]у, нікелю, [[кобальт]]у і інш. можуть бути істотно збільшені за рахунок використання бідних руд і руд океанічного дна. З 40 основних видів мінеральної сировини лише по 18 США забезпечують себе на 50&nbsp; % і більше. Економіка США залежить від імпорту 68 видів сировини, і ця тенденція, очевидно, збережеться в майбутньому. За доведеними запасами [[нафта|нафти]] країна займає 3-є місце на Американському континенті (після [[Венесуела|Венесуели]] та [[Мексика|Мексики]]), за доведеними запасами газу&nbsp;— 1-е місце ([[1999]]&nbsp;р.). Існує тенденція збільшення запасів [[природний газ|природного газу]] у США. За оцінками [[British Petroleum]] на [[2003]]&nbsp;р. у США запаси [[нафта|нафти]] складають 30&nbsp;млрд бар., частка в світі&nbsp;— 3&nbsp; %, майбутній продуктивний період&nbsp;— 11&nbsp;р. Запаси газу (трлн. куб.м), частка в світі і роки видобутку, що залишилися для США відповідно: 5 (3&nbsp; %), 7 років. США володіють найбільшими в світі підтвердженими запасами [[вугілля]] всіх типів. Оцінені сумарні резерви [[вугілля]] в США&nbsp;— 3,6&nbsp;трлн т, в тому числі, придатних для видобутку сучасними методами&nbsp;— 461&nbsp;млрд т <ref>Coal Int.&nbsp;— 2000.&nbsp;— 248, №&nbsp;5. -&nbsp;р. 191—193, 195—197</ref>. За запасами [[уранові руди|уранових руд]] США входять у перші 8 країн світу (після [[Австралія|Австралії]], [[ПАР]], Канади і Бразилії, Росії, Казахстану, Намібії, [[1999]]&nbsp;р.). За запасами залізних руд США займають 1-е місце на Американському континенті ([[1999]]&nbsp;р.). За запасами і ресурсами берилієвих руд США входить до 5 провідних країн світу (за запасами&nbsp;— 1-е місце, [[1999]]&nbsp;р.). США займають 5-е місце в світі (після Китаю, Казахстану, Канади і Росії, [[1999]]) за запасами [[вольфрам]]ових руд ([[1999]]&nbsp;р.). За російськими джерелами США за запасами золотих руд займають 2-е місце в західному світі після [[ПАР]] ([[1999]]&nbsp;р.) і 3-є в світі (після ПАР і Росії). Гірничим бюро і Геологічною службою США база запасів [[золото|золота]] оцінюється дещо по-іншому: ПАР&nbsp;— в 38&nbsp;тис. т, США&nbsp;— в 6&nbsp;тис. т, [[Австралія|Австралії]]&nbsp;— в 4.,7&nbsp;тис. т, Канади і Росії&nbsp;— по 3.,5&nbsp;тис. т, світова база&nbsp;— 72&nbsp;тис. т. За даними цього ж джерела, за ресурсами [[золото|золота]] США займає 5-е місце в світі; порівняльна картина така: ПАР&nbsp;— до 60&nbsp;тис. т, Росія&nbsp;— понад 25&nbsp;тис. т, [[Китай]] і Бразилія&nbsp;— по 7-10&nbsp;тис. т в кожній, США&nbsp;— 5-7&nbsp;тис. т. За запасами літієвих руд США в 1990-х&nbsp;рр. входили до першої п'ятірки країн. За загальними і підтвердженими запасами мідних руд США займають 2-е місце в світі після [[Чилі]] ([[2003]]). За загальними і підтвердженими запасами [[молібден]]ових руд США займають 1-е місце в світі ([[2003]]&nbsp;р.). На [[1999]]&nbsp;р. за загальними запасами свинцевих руд США займають 1-е місце, а за доведеними&nbsp;— 3-є місце (після Австралії і [[Казахстан]]у) в світі. За запасами [[цинк]]у США разом з Канадою поділяють 2-3-є місце в світі (після Казахстану, [[1999]]&nbsp;р.). За ресурсами [[ртуть|ртуті]] США займає 2-е місце на Американському континенті (після Мексики, [[1999]]&nbsp;р.). За запасами срібних руд США займають 2-е місце в світі (після Польщі, 2000&nbsp;р.). США володіють найбільшими ресурсами P2O5 (23.,7&nbsp; % світових). За запасами [[барит]]у США займають 3-є місце в світі (після Казахстану і Китаю, [[1999]]&nbsp;р.).
 
На рубежі [[XX]]—[[XXI ст.]] гірнича промисловість США займає провідне місце в світі. В країні добувається понад 100 видів [[корисні копалини|корисних копалин]], зокрема [[вугілля]], [[нафта|нафти]] і газу, руд [[залізо|заліза]], [[свинець|свинцю]], [[мідь|міді]], ванадію, [[стибій|стибію]], [[молібден]]у, [[уран (хімічний елемент)|урану]], [[алюміній|алюмінію]], [[цинк]]у, [[вольфрам]]у, [[золото|золота]] і [[срібло|срібла]], [[сірка|сірки]], калію, [[вапняк]]у, [[пісок]] у, гравію і інш. Імпортують [[боксит]]и, [[глинозем]], [[кадмій]], [[хроміт]], [[кобальт]], [[Манган (елемент)|манган]], [[ртуть]], [[нікель]], платину, [[олово]] і титан та інш. Попри це частка добувної галузі у ВВП США порівняно невелика&nbsp;— в кінці [[XX ст.]] 1,3-1,5&nbsp; %. Частка імпорту мінеральної продукції в США за [[1975]]-2000&nbsp;рр. зростає і у 2000&nbsp;р. в грошовому вираженні складає 70&nbsp;млрд. [[долар США|дол. США]] забезпечені своєю промисловою сировиною і паливом на ~67&nbsp; % (для порівняння ФРН&nbsp;— на 30&nbsp; %, Франція&nbsp;— 25&nbsp; %, Японія&nbsp;— 5&nbsp; %, Італія&nbsp;— 1&nbsp; %). З метою консервації власних ресурсів США імпортують [[нафта|нафту]], залізну, мідну, [[цинк]]ову, калійну руди, сполуки цезію, [[ніобій|ніобію]], корунд, натуральні технічні і ювелірні алмази, листову слюду, стронцій, талій, торій, ітрій, а також [[боксит]]и і глинозем, [[кобальт]]ові руди, [[плавиковий шпат]], [[марганцеві руди]], метали платинової групи, [[танталові руди]]. При цьому важливе місце відводиться створенню і підтримці на необхідному рівні стратегічних запасів.
 
У [[Денвер]]і розташовано міжнародний центр базування гірничих компаній. Тут знаходяться штаб-квартири понад 50 великих гірничих компаній.
Рядок 47:
Підготовка гірничо-геологічних кадрів проводиться на гірничих, гірничо-металургійних та гірничо-будівельних факультетах 14 університетів, зокрема: Кентаккського ([[1865]]&nbsp;р.), [[Іллінойський університет|Іллінойського]] (1867&nbsp;р.), Огайського (1870&nbsp;р.), Вашингтонського (1892&nbsp;р.), Айдахського ([[1917]]&nbsp;р.) та інших, та в 4 політехнічних інститутах: Гірничої справи й технологій штату Нью-Мексико ([[Сокорро]], 1898&nbsp;р.), Мічіганському технологічному ([[Хотон]], 1885&nbsp;р.), Технологічному в штаті Джоржія ([[Атланта (Джорджія)|Атланта]], 1888&nbsp;р.), Політехнічному в штаті Віргінія ([[Блекберд]], 1880&nbsp;р.).
 
== Див. також ==