Історія освоєння мінеральних ресурсів Сполучених Штатів Америки: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
IvanBot (обговорення | внесок) м →Сучасний стан гірництва в США: replaced: Незважаючи на це → Попри це |
м Бот: Автоматизована заміна тексту: (-заміна англійських одиниць вимірювання +на українські відповідники та десяткових крапок на коми., ... |
||
Рядок 1:
[[
[[
[[Файл:США-медная фабрика.jpg|thumb|500px|Мідна фабрика. США. Кінець 19 - поч. 20 ст.]]
Рядок 26:
Відкриття у 2-й половині [[ХІХ ст.]] великих покладів [[золото|золота]], [[срібло|срібла]], [[мідь|міді]], [[залізняк]]у, [[нафта|нафти]] висунуло США в число найбільших гірничодобувних країн світу. Кількість видобутого [[вугілля]] починаючи з 40-х рр. [[ХІХ ст.]] потроювалося кожне десятиріччя і в 1886 р. досягла 102 млн. т, а до [[1913]] р. зросла ще в 5 разів. Нові поклади [[золото|золота]] були виявлені в штатах [[Айдахо]] і [[Монтана]], в [[Південна Дакота|Південній Дакоті]], в Неваді, на [[Аляска|Алясці]] (де вибухнула серія нових «золотих лихоманок»). Після [[перша світова війна|1-ї світової війни]] золотодобувна галузь скорочується майже у всіх штатах, крім Південної Дакоти. Срібна промисловість пережила кризу перевиробництва в 70-і рр. [[ХІХ ст.]], однак в [[1875]] р. було видобуто [[срібло|срібла]] на 32 млн. доларів, в 1885 р. на 51,6 млн.; максимальний рівень був досягнутий в 1892 р. — 82 млн.
У [[1882]] р. відкритий найбільший в світі мідний [[рудник]] в Анаконді (штат Монтана). Потужні підприємства діяли також в штатах Юта, Мічіган, Арізона. На початку [[XX ст.]] США добували понад 50
== XX століття ==
Рядок 33:
Початок 50-х років [[XX ст.]] став переломним в сировинній політиці США. По мірі виснаження власних ресурсів американська економіка все більше орієнтується на активне використання зарубіжної сировини. Це, зокрема, дозволяє зберігати ресурси країн Західної півкулі. В кінці 1950 — на початку 1960-х років американські транснаціональні компанії (ТНК) встановили свій контроль в інших країнах над багатьма джерелами важливих видів мінеральної сировини: руд [[молібден]]у, [[хром]]у, нікелю, [[вольфрам]]у, марганцю, берилію, [[мідь|міді]], [[уран (хімічний елемент)|урану]] та інших. У зв'язку з паливно-сировинною кризою в 1970-і роки намітилася тенденція проведення довгострокової стратегії в галузі мінеральної сировини. У США було проголошено шість національних енергетичних Програм, які передбачали скорочення імпорту [[нафта|нафти]], передусім близькосхідної, режим економії сировини і палива, форсований розвиток власної ресурсної бази, використання багатств Світового океану і альтернативних джерел енергії. Зараз поряд з економічними міркуваннями доцільності імпорту сировини тут переслідуються і стратегічні цілі — зберігати власні запаси [[корисні копалини|корисних копалин]]. Разом з тим, розуміючи економічну і стратегічну небезпеку значної прив'язки країни до близькосхідної [[нафта|нафти]], США прагнуть до диверсифікації джерел постачання нафтою і збільшення рівня самозабезпеченості паливно-енергетичними та іншими ресурсами.
У [[1984]] р. в США нараховувалося 7626 [[шахта|шахт]] і [[кар’єр]]ів (крім вугільних), з яких 296 добували руди металів, а інші — нерудну сировину. Основну частку видобутку [[корисні копалини|корисних копалин]] забезпечують відкриті розробки. [[кар’єр]]ним способом видобували близько 85
== Сучасний стан гірництва в США ==
У кінці [[XX ст.]] США забезпечує себе нафтою, газом, рудами [[уран (хімічний елемент)|урану]], [[залізо|заліза]], титану, ванадію, [[мідь|міді]], [[свинець|свинцю]], [[цинк]]у, [[молібден]]у, [[вольфрам]]у, берилію, літію, [[золото|золота]], [[срібло|срібла]], [[фосфорит]]ами, калійними солями, борними рудами, [[флюорит]]ом, сіркою, [[барит]]ом. У той же час країна майже не має власних запасів [[Манган (елемент)|манган]]ових і [[хром]]ових руд, [[боксит]]ів, руд нікелю, [[кобальт]]у, [[ртуть|ртуті]], [[стибій|стибію]], [[олово|олова]], [[Тантал (хімічний елемент)|тантал]]у і [[ніобій|ніобію]], [[азбест]]у. Запаси [[мідь|міді]], [[Манган (елемент)|манган]]у, нікелю, [[кобальт]]у і інш. можуть бути істотно збільшені за рахунок використання бідних руд і руд океанічного дна. З 40 основних видів мінеральної сировини лише по 18 США забезпечують себе на 50
На рубежі [[XX]]—[[XXI ст.]] гірнича промисловість США займає провідне місце в світі. В країні добувається понад 100 видів [[корисні копалини|корисних копалин]], зокрема [[вугілля]], [[нафта|нафти]] і газу, руд [[залізо|заліза]], [[свинець|свинцю]], [[мідь|міді]], ванадію, [[стибій|стибію]], [[молібден]]у, [[уран (хімічний елемент)|урану]], [[алюміній|алюмінію]], [[цинк]]у, [[вольфрам]]у, [[золото|золота]] і [[срібло|срібла]], [[сірка|сірки]], калію, [[вапняк]]у, [[пісок]] у, гравію і інш. Імпортують [[боксит]]и, [[глинозем]], [[кадмій]], [[хроміт]], [[кобальт]], [[Манган (елемент)|манган]], [[ртуть]], [[нікель]], платину, [[олово]] і титан та інш. Попри це частка добувної галузі у ВВП США порівняно невелика — в кінці [[XX ст.]] 1,3-1,5
У [[Денвер]]і розташовано міжнародний центр базування гірничих компаній. Тут знаходяться штаб-квартири понад 50 великих гірничих компаній.
Рядок 47:
Підготовка гірничо-геологічних кадрів проводиться на гірничих, гірничо-металургійних та гірничо-будівельних факультетах 14 університетів, зокрема: Кентаккського ([[1865]] р.), [[Іллінойський університет|Іллінойського]] (1867 р.), Огайського (1870 р.), Вашингтонського (1892 р.), Айдахського ([[1917]] р.) та інших, та в 4 політехнічних інститутах: Гірничої справи й технологій штату Нью-Мексико ([[Сокорро]], 1898 р.), Мічіганському технологічному ([[Хотон]], 1885 р.), Технологічному в штаті Джоржія ([[Атланта (Джорджія)|Атланта]], 1888 р.), Політехнічному в штаті Віргінія ([[Блекберд]], 1880 р.).
== Див. також ==
|