Фюрербункер: відмінності між версіями

'''ФюрербункерФюрербу́нкер''' ({{lang-de|Führerbunker}}) — [[бункер (приміщення)|бункер]] [[фюрер|фюрера]]; загальна назва комплексу підземних приміщень в [[Берлін|Берліні]], що розташовувалися під [[Рейхсканцелярія|рейхсканцелярією]]. Побудований двома етапами — 1936 та 1943 року. Бункер служив останнім прихистком [[Адольф Гітлер|Адольфу Гітлеру]] впродовж останніх тижнів його життя.<ref>Гітлер покінчив із собою 30 квітня 1945 року</ref>. Бункер був [[штаб-квартира|штаб-квартирою]] [[фюрер|фюрера]]; у ньому Адольф Гітлер, його дружина [[Єва Браун]] та декілька нацистських високопосадовців вчинили самогубство.

Фюрербункер був запланований ще [[1935 рік|1935 року]] як звичайне бомбосховище. Тоді він повинен був складатися із 12 невеличких кімнат і не призначався персонально для фюрера. Бункер під [[Рейхсканцелярія|рейхсканцелярією]] будувався у рамках загальнонаціональної кампанії з побудови засобів захисту від повітряних атак ворога.<ref name="Фюрербункер">[http://www.popmech.ru/article/6721-fyurerbunker/ Фюрербункер: Бункер Гитлера]</ref> Для самого [[Адольф Гітлер|Гітлера]] було побудовано декілька ставок на території [[Третій Рейх|Третього Рейху]] та поза ним — фюрер не розраховував під час майбутньої війни залишатися у [[Берлін|Берліні]].<ref name="Фюрербункер"></ref> Але з часом плани дещо змінилися, і в липні 1940 року після [[Французька кампанія (1940)|захоплення Франції]] Гітлер повернувся до Німеччини, утім фюрербункер тоді майже не використовувався. Кардинальна зміна відбулася на початку [[1945|1945 року]]. Тоді бункер почав використовуватися як [[штаб-квартира]] фюрера, де той міг відпочивати й керувати бойовими діями, не боячись нальотів авіації [[Антигітлерівська коаліція|Антигітлерівської коаліції]]. Останні дні (20-3020—30 квітня 1945 року) Адольф Гітлер провів саме у фюрербункері. Тут він покінчив із собою. Після того, як у бункері знайшли свій останній прихисток фюрер із деякими прибічниками, укріплення вже не використовувалося. Одразу після капітуляції Німеччини будівлю рейхсканцелярії було знесено, а входи у фюрербункер засипано землею

Загальна площа бункера складала приблизно 250 м².<ref>[http://www.e-kazan.net/history/000108.php Как выглядел "«фюрербункер"»]</ref>. Вартість будівництва об'єкта — 1,4 млн [[Рейхсмарка|рейхсмарок]]. Із точки зору фортифікації, він був укриттям високого класу (зокрема, перекриття стелі мало товщину 4,5 метрів, а зовнішні стіни — 3,5. Товщина ж внутрішніх стін не перевищувала одного метра, а подекуди менше<ref name="Фюрербункер"></ref>). Фюрербункер був герметичним і забезпечував надійний захист від газових атак; будівля мала власний дизель-генератор на випадок виведення з ладу електромережі міста. Певною проблемою була занадто велика кількість ґрунтових вод у [[Берлін|Берліні]]<ref name="Фюрербункер"></ref>, але її вдавалося вирішити. Також бункер мав власні кисневі балони на випадок припинення подачі кисню.

Бункер був заритий під землею не надто глибоко — 17 метрів під землею. Його конструкцією не було передбачено системи опалення. Температура повітря забезпечувалася завдяки підігріву повітря системою вентиляції.<ref name="Фюрербункер"></ref> Також фюрербункер не був оснащений [[туалет]]амитуалетами, оскільки споруда знаходилася нижче рівня міської каналізації. Для Гітлера був обладнаний спеціальний ручний туалет.