Злітно-посадкова смуга: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Pavlo1 (обговорення | внесок) |
Pavlo1 (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
||
Рядок 44:
* '''Наявною дистанція розбігу (НДР, TORA)''' — довжиною ЗПС, яка є наявною і придатною для розбігу літака, що виконує зліт.
* '''Наявною посадковою дистанцією (НПД, LDA)''' — довжиною ЗПС, яка є наявною і придатної для пробігу літака після посадки.
== Особливості політної палуби авіанесучих кораблів ==
У звичайних умовах для зльоту/посадки літакам потрібна довга злітно-посадочна смуга. Палуби ж навіть найбільших з існуючих сьогодні [[Авіаносець|авіаносців]] занадто короткі для розгону та гальмування майже всіх типів літаків.
З метою забезпечити зліт-посадку палубної авіації ЗПС авіаносців обладнуються додатковим стартовим обладнанням — паровими [[катапульта]]ми, які придають літаку, що стартує додатковий імпульс [[прискорення]]. Сучасні авіаносці мають на верхній палубі від двох до чотирьох катапульт. Інше завдання — погасити швидкість літака, що сідає. Для цього застосовуються спеціальні аерофінішери: поперек палуби корабля натягують декілька сталевих тросів, за які літак чіпляється гальмівним гаком. Трос натягується як [[пружина]] поглинаючи енергію і літак швидко гальмує.
На аіваносцях, як правило, дві злітно-посадкові смуги розташовані вздовж корпусу під невеликим кутом одна до одної.
== Див. також ==
| |||