Анджело Секкі: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Рядок 7:
Один з піонерів [[астроспектроскопія|астроспектроскопії]]. У 1863-1868 вивчив [[спектр]]и близько 4000 [[зоря|зірок]]; першим висунув ідею класифікації зоряних спектрів і розробив таку класифікацію, розділивши зоряні спектри на чотири основні типи. Ця класифікація залишалася загальновизнаною до введення на початку XX століття Гарвардської класифікації. Виділив також деякі пекулярні спектри, що не вкладалися в звичайну класифікацію (зірки з емісійними лініями, нові). Першим після [[Йозеф фон Фраунгофер|Йозефа Фраунгофера]] успішно використовував об'єктивну призму. Вивчав поверхню [[Сонце|Сонця]] ([[сонячні плями|плями]], гранули, [[протуберанці]]), розробив теорію його будови, засновану на уявленні про газ, що перебуває в стані сильного стиснення. Його погляди на природу Сонця викладені у праці «Сонце» (т. 1-2, 1870), що набула широкої популярності. У 1860 вперше сфотографував [[сонячна корона|сонячну корону]]. Одночасно з [[Вільям Гаґґінс|Вільямом Гаґґінсом]] виконав перші спектральні спостереження [[планета|планет]], відзначив присутність у червоній ділянці спектра [[Юпітер (планета)|Юпітера]] смуги поглинання, згодом ототожненої з [[метан]]ом. В ранній період занять астрономією спостерігав планети (робив замальовки Марса), туманності, подвійні зірки. У 1859 помітив дві темні лінії на Марсі і дав їм назву «canali» (протоки), прийняте потім [[Джованні Скіапареллі]]. Працював також у галузі [[геодезія|геодезії]], [[метеорологія|метеорології]] (прогнозування погоди), [[Земний магнетизм|земного магнетизму]].
 
Анджело Секкі вимірював у [[1865]] [[Прозорість води|прозорість морської води]], занурюючи на тросі білий диск діаметром 30 см й зауважуючи глибину, на якій він перестає бути видимим. Ця глибина, виражена в [[метр]]ах, приймається за міру прозорості води, а сам диск відтоді зветься [[диск СаккіСеккі|диском СаккіСеккі]].
 
Астероїд [[4705 Секкі]] названий у його честь.