Соколовський Олександр Олександрович: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
AHbot (обговорення | внесок)
м Робот: видалення з Категорія:Персоналії Со
Немає опису редагування
Рядок 4:
== Біографія ==
 
Письменник родом із м. [[Конотоп]]уа ([[ЧернігівщинаЧернігівська губернія]]). Народився в родині дрібного урядовця. Ще будучи учнем Чернігівської гімназії, прилучився до [[Соціалісти-революціонери|партії соціалістів-революціонерів]]. Керував робітничими й учнівськими гуртками на Чернігівщині, входив до складу бойової групи. 1914 р. вступив до [[КНУ|Київського університету]]. Через рік був засуджений на 6 років каторги за розповсюдження [[прокламація|прокламацій]] проти [[Перша Світова війна|Першої Світової війни]]. У 1915 — 17 рр. перебував на засланні. Після [[Лютнева революція|Лютневої революції]] його було звільнено із [[саратов]]ської каторжної тюрми. Соколовський повернувся в Україну, де взяв участь у революційній діяльності. [[1918]] заарештований німцями в Чернігові, потрапив до концтабору, з якого втік.
 
Після закінчення [[Українська революція 1917-1921|Громадянської війни]] працював у Спілці кооператорів, в [[Укрбанк]]у, був секретарем Київської філії товариства політкаторжан і зсильнопоселенців, пізніше працював науковим співробітником [[Музей революції в Києві|Музею революції в Києві]].
 
Як колишній [[есер]], арештовувався органами [[Народний комісаріат внутрішніх справ|ЧК-ДПУ]] в [[1920]] році в Чернігові і в [[1924]] році в Києві. Останній раз був заарештований [[29 жовтня]] [[1937]] року. Йому було висунуто звинувачення в тому, що нібито [[1932]] року він увійшов до складу антирадянської есерівської організації, а 1936 року був перевербований в антирадянську українську націоналістичну організацію і очолив [[терор]]истичну групу, яка ставила за мету насильницьке повалення [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|Радянської влади]] в Україні.
СоколовськогоСоколовський булобув засудженозасуджений до страти виїзною сесією Військової колегії Верховного Суду СРСР [[22 серпня]] [[1938]] року і того ж дня розстріляний.
 
Військовою колегією Верховного Суду СРСР [[18 липня]] [[1957]] року цей вирок було скасовано і справу припинено за відсутністю складу злочину.