Симон Пекалід: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Створена сторінка: {{Картка:Особа | ім'я = Симон Пекалід | місце_проживання = | інші_імена = | зо... |
Немає опису редагування |
||
Рядок 23:
Латиномовний поет. Народився в сім’ї
міського
радника Тобіаша Пенкалі та
(Польща). У 1585-1589 рр. Пекалід навчався у Краківському університеті, де здобув сту-▼
▲Краківському університеті, де здобув сту-
▲га реєстрації присудження вчених ступенів
цього університету, “став русином” (ruthenus
factus). Правдоподібно, у роки навчання в
університеті
спочатку з князем Янушем Острозьким, а
потім і з князем В.-К. Острозьким, ставши
їх придворним поетом. Йому належить
“Epithalamium” на честь шлюбу відомого
протектора православ’я на Перемишльщині
Яна Щасного Гербурта з Єлизаветою Заслав-
ською. Однак найбільш відомим твором
є латиномовна поема “Про Острозьку війну”
(“De bello Ostrogianо“), яка вийшла друком
Рядок 50 ⟶ 46:
ті трьох її складових: Польщі (Корони), Лит-
ви і Русі. Необхідними умовами реалізації
цього ідеалу
між народами, що населяють Річ Посполиту,
та утвердження релігійної толерантності.
Рядок 56 ⟶ 52:
брав участь у придушенні повстання К. Ко-
синського, тривалий час жив в Острозі, зна-
йомився з діяльністю ОА та її бібліотеки.
відзначає м’який клімат Острожчини, вели-
ку кількість лук і високу врожайність навко-
Рядок 63 ⟶ 59:
ней, свиней, кіз, овець, займатися бджільни-
цтвом, вирощувати зернові, навіть виноград.
Славився Острог, на думку
ми виробами, особливо зброєю. З особливим
пієтетом описав автор Острозьку “тримовну
гімназію”, власне ОА, її бібліотеку, храми та
фортечні мури Острога.
Зупинився
зів Острозьких, вважаючи їх нащадками мі-
фічного Руса та князя Кия. Прославляючи
рід Острозьких,
особистостях. Автор поеми “Про Острозьку
війну”
Рядок 80 ⟶ 76:
переможених (зокрема, Василь-Костянтин
до К. Косинського).
ськове мистецтво козаків, але негативно ста-
виться до їхніх спроб порушити соціальний
спокій у Речі Посполитій.
Наприкінці поеми
жання написати ще низку творів “на ладао-
нійський”, але доля їх, якщо вони були напи-
сані, залишається невідомою. Після 1601 р.
жодних даних про життя
найдено.
|