Відмінності між версіями «Естонці»

36 байтів вилучено ,  8 років тому
нема опису редагування
м (робот додав: eo:Estonoj)
=== Духовна культура ===
;Фольклор
Фольклор включає рунічні пісні, на основі яких складений національний епос «Кальовіпоег» (''Kalevipoeg'', 1857-61), [[пісня|пісні]], [[казка|казки]].
 
Старовинні музичні інструменти — каннелеканнел (''kannel'', типу гусел), дерев'яні труби, козині ріжки, [[сопілка|сопілки]], [[волинка|волинки]].
 
У 18 столітті розповсюджується [[скрипка]], в 19 столітті утворюються духові оркестри, розвивається хорове мистецтво. У 1869 проводиться перше вссестонське співецьке свято. Зберігаються деякі народні звичаї, наприклад святкування Іванова дня із запаленням багать, піснями, гойданням на гойдалках.
 
==== Житло ====
Якнайдавніші сільські поселення — села купчастого і рядового планування, на півдні — також однодвірні і розкидані поселення. Основне традиційне житло — житлова клуня (рехетуба) — зрубова трикамерна споруда з високим солом'яним дахом; центральне житлове приміщення, опалювальне по-чорному (клуня), використовувалося також для просушування снопів; примикаючі приміщення — холодна комора-камора (камбер''kamber'') і тік (рехеалуне''rehealune''). Інші споруди садиби — кліть (айт''ait''), [[хлів]] (лаут''laut''), літня [[кухня]] (коду''köök''), [[лазня]] (саун''saun''). В кінці 19 століття у заможних селян число камір росте, в них влаштовуються [[спальня|спальні]], з'являються печі з димарем. Іноді житло будують окремо, залишаючи за клунею тільки господарське призначення. У 20 столітті розповсюджуються будинки типу [[котедж|котеджів]].
[[Файл:Estonians1.jpg|thumb|300px|right|Естонки у святковому вбранні. Початок ХХ ст.]]
 
==== Національний одяг ====
Традиційний жіночий одяг середини 19 століття — [[сорочка]] туниковидного крою (сярк''särk'', хамі''hame''), смугаста [[спідниця]] (сеелик''seelik'', керт''kört''), тканий [[пояс]], верхня суконна коротка [[кофта]] в [[талія|талію]] (кампсун''kampsun'') або безрукавка (лийстик''liistik''). На півночі поширена коротка [[блуза]] з пишними рукавами (кяйсед''käised''). Заміжні жінки носили [[фартух]], полотенчатый [[головний убір]] (линик''linik''), пізніше — полотняний чіпець (тану''tanu''), на півночі і заході — убір типу кокошника (поттмютс''pottmüts'', кабимютс''kabimüts''). Головний убір дівчат — вінець на твердій основі (пярг''pärg'') або [[стрічка]]. Характерне льняне (ылалиник''õlalinik'', каал''kaal'') або шерстяне [[покривало]] (сыба''sõba''). Святковий одяг прикрашався срібними фібулами — конічними (сыльг''sõlg'') і плоскими (преэс''prees''), ланцюжками з монетами і намистами; особливо рясні нагрудні прикраси сету. Жіночий одяг сету відрізняли російські елементи: рубаха-долгорукавка (пізніше — т.з. новгородського типу з широкими рукавами) і глухий косоклинный [[сарафан]] (рююд, сукман''sukman''). Головний убір — полотенчатый линик, дівчата носили вінець російського типу (ваник''vanik'').
 
Чоловічий одяг — туниковидна сорочка з прямим розрізом коміра (сярк''särk''), [[штани]] — довгі або по (пюксид''püksid'') коліна, [[жилет]] (вест''vest''), [[куртка]] (ваммус''vammus''), повстяний [[капелюх]] (каап''kaap''). У сету була поширена російська косоворотка. Верхній чоловічий і жіночий одяг — каптан, [[зима|взимку]] [[Шуба (одяг)|шуба]].
 
[[Взуття]] — шкіряні постоли (пастлад''pastlad''), у свята — туфлі у жінок, високі чоботи у чоловіків. Були поширені в'язані кольорові рукавички (киндад''kindad''), [[панчохи]] (сукад''sukad''), [[шкарпетки]] (сокид''sokid'').
<div style='text-align: center;'>
{| border="0" cellpadding="2" cellspacing="2" align="center"
'''''Дивись докладніше статтю: [[Естонська кухня]]'''''
 
Основна традиційна їжа&nbsp;— житній [[хліб]] (лейб''leib''), каші (головним чином ячмінні), юшки, овочі (бруква, ріпа, капуста, з 19 століття&nbsp;— картопля), [[риба]], кисле [[молоко]], [[м'ясо]] (солона і копчена свинина, баранина, яловичина).
 
Напої&nbsp;— [[квас]] (розжарюй, таар''taar''), [[пиво]] (илу''õlu'').
 
До свят випікали чистий житній або пшеничний хліб (сепик''sepik''), готували ковбаси (на півдні&nbsp;— кров'яні, на півночі&nbsp;— «білі», з начинкою з крупи), [[холодець]] (сюльт''sült'', яхелиха''jaheliha''). Для півдня характерний [[сир]] (сийр''sõir'').
 
== Література ==
789

редагувань