Земка Тарасій Левкович: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Monolit (обговорення | внесок) Скасування редагування № 9623730 користувача РобоСтася (обговорення) Мітка: очищення сторінки |
Monolit (обговорення | внесок) Скасування редагування № 9589834 користувача DReaMrija (обговорення) |
||
Рядок 1:
'''Земка Тарасій Левкович''' (? - 23 вересня 1632, Київ) - український церковний діяч, поет, книгодрукар
==Біографія==
Рік народження невідомий. Працював у друкарні [[Києво-Печерська лавра|Києво-Печерської лаври]] коректором і »виправлячем книг», а з [[1624]] року керував нею. Його зусиллями лаврська бібліотека поповнилась різноманітною, в тому числі нотною, літературою. З [[1631]] року був ігуменом [[Києво-Братський монастир|Києво-Братського монастиря]] і ректором [[Києво-Могилянська Академія|Києво-Могилянської колегії]]. Писав вірші, перекладав церковні книги з [[грецька мова|грецької]] і [[латинська мова|латинської]] мов, укладав до них передмови.
Земка був одним із найпомітніших тогочасних фахівців церковного співу, заклавши своїми ісгорико-теоретичними розвідками міцне підґрунтя співацької освіти [[Києва]]. Дві праці про церковний спів уміщено у передмовах до його книг »Служебник-Ліпургіон» ([[1629]]) і «Тредіон, сіє є трипеснець Святої П’ятдесят-ниці» ([[1631]]). У першій з них він виступає як знавець обрядів і самої літургійної служби, пояснює її назву й визначає порядок проведення. У другій наводить цінні відомості про минуле співацького мистецтва. Спираючись на історичні факти і документи, він зазначає, що сюжетами піснеспівів були біблійні тексти, і характеризує спів як найвище мистецтво розуму людини. Він наголошує також на естетичній цінності мелодій, їх «благочесті», «громадянськості», силі динамічного звучання, емоційній передачі тексту.
Неабияке значення для розвитку вітчизняної музично-теоретичної та педагогічної думки мали висновки Земки про жанрові відмінності псалмів, гімнів і пісень. На його думку, піснеспіви мають створюватись мовою, зрозумілою простим людям, що, очевидно, пояснює його потяг до виправлення книг. Свої принципи у професійній музиці та її належність до духовного життя людей він стверджував словами: «Ми Русі співаємо».
Помер [[23 вересня]] [[1632]] року у [[Київ|Києві]].
==Література==
*Огородник І.В., Історія філософської думки в Україні, К.: Вища шк.: Т-во "Знання",1999
*Провідники духовності в Україні: Довідник /За ред. І. Ф. Кураса. — К.: Вища школа, 2003
[[Категорія: Українські поети]]
[[Категорія: Українські друкарі]]
| |||