Відмінності між версіями «Ґергарт Гауптман»

Ніяких змін в розмірі ,  8 років тому
нема опису редагування
м (r2.7.1) (робот додав: fa:گرهارد هاپتمان)
У дусі ірраціоналізму написані драми «Зимова балада» ([[1917]]), «Білий рятівник» ([[1920]]), «Індіподі» (1920); романи «Юродивий у Христі Емануель Квінт» ([[1910]]), «Острів великої матері» ([[1924]]). Проза Гауптмана, за винятком роману «Єретик з Соани» ([[1918]]), що містить викриття святенницькою моралі, поступається за художньою силою його драматургії. У пізній творчості Гауптмана виділяється драма «Перед заходом сонця» ([[1932]]), в якій звучать соціально-критичні мотиви. У період панування фашизму в Німеччині Гауптман відійшов від сучасних тем. Написав автобіографічний роман «Пригода моєї юності» ([[1937]]), драматичну тетралогію на сюжет грецької легенди про Атридів (1941-44). Поема «Великий сон» свідчила про ворожість Гауптмана нацизму. Після краху гітлерівського режиму Гауптман був обраний почесним головою організації демократичної інтелігенції «Культурбунд».
 
За творчістю Гауптмана ще за життя письменника слідкувала українська критика. Про Гауптмана писали статті [[Іван Франко]] (1898), [[Леся Українка]] (1901), [[Григорій Цеглинський]], [[Юрій Кміт Юрій]], [[Михайло Яцків]]. Українські дослідники [[Родзевич Сергій Іванович|С. Родзевич]] та О. Хоміцький розглядали літературну спадщину Гауптмана. У 1899 р. Леся Українка переклала п'єсу письменника «Ткачі». З [[1898]] р. його драми перекладали [[Павлик Михайло Іванович|М. Павлик]], [[Крушельницький Антін Владиславович|А. Крушельницький]], [[Грінченко Борис Дмитрович|Б. Грінченко]], [[Федорців Федь|Ф. Федорців]], [[Голубець Микола|М. Голубець]]. Пізніше з українських перекладачів Гауптмана слід назвати [[Тобілевич Софія Віталіївна|С. Тобілевич]], М. Вороного, О. Бублик-Гордона, [[Назаренко Юрій Йосипович|Ю. Назаренка]] та інших. У [[1910]]—[[1920]] рр. у театрах Галичини ставились такі п'єси Гауптмана, як «Візник Геншель», «Ганнуся», в Одесі — «Візник Геншель» ([[1904]]). З [[1919]] року в театрах України ставляться «Ткачі», «Візник Геншель», «Затоплений дзвін», «Ганнуся», «Ельга», «Перед заходом сонця» та інші п'єси.
 
== Твори ==