Відразу ж із [[Операція «Барбаросса»|початком вторгнення німецьких військ]] на територію Радянського Союзу Ф. фон Бок демонстративно відмовився ввести у військах своєї групи армій горезвісний [[Наказ про комісарів|наказ «Про комісарів»]]. Незабаром його [[штаб]] перетворився на розсадникарозсадник антигітлерівських настроїв, які особливо активізувалися після того, як на посаду начальника розвідки групи армій прибув [[оберст]] [[Хеннінг фон Тресков|Х. фон Тресков]], далекий родич фельдмаршала і представник не менш знатного, ніж фон Бок, прусського роду. До числа прибічників Трескова входили навіть [[ад'ютант]]и фон Бока. Сам же він на все це дивився крізь пальці, не чинив ніяких спроб покласти край антиурядовій діяльності своїх підлеглих. Однак, коли на початку 1942 року в штабі [[група армій «Центр»|групи армій «Центр»]] сформувалася група змовників, вони здійснили спробу залучити до [[заколот]]у і фон Бока, що на той час очолював [[група армій «Південь»|групу армій «Південь»]], то наразилися на рішучу відмову. ''«Якщо все вдасться, я вас підтримую'', — відповів [[фельдмаршал]], — ''але я не збираюся брати на себе [[відповідальність]] у випадку провалу».'' Федор фон Бок був переконаний, що як [[солдат]], він не має права виступати проти голови держави і [[Верховний Головнокомандувач|верховного головнокомандувача]] збройними силами, тим більше під час війни. У його розумінні це асоціювалося із [[Державна зрада|державною зрадою]]. Але, водночас, він був не проти усунення Гітлера від керівництва державою і збройними силами, розуміючи, що той веде Німеччину до катастрофи.
Влітку [[1943]] року, коли фон Бок був вже без роботи, змовники знов спробували з ним зв'язатися і залучити на свій бік. І знову дістали категоричну відмову. Цього разу фон Бок відмовився від участі в змовізаколоті проти Гітлера, вважаючи, що без підтримки [[СС]] він приречений на провал.
== Нагороди генерал-фельдмаршала Федора фон Бока ==
