Перший Універсал Української Центральної Ради: відмінності між версіями

[неперевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Serg7255 (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
оформлення
Рядок 12:
[[Файл:I Univ.jpg|міні|праворуч|240пкс|І Універсал [[УЦР]] (Документ [[ЦДАВО України]]).]]
'''Пе́рший універса́л Украї́нської Центра́льної ра́ди''' — перший державно-політичний акт, [[Універсали Української Центральної Ради|універсал Центральної ради]], що проголосив [[автономія|автономію]] [[Україна|України]]. Прийнятий
{{OldStyleDate|23|червня|1917|10}} року в [[Київ|Києві]]. Повна назва  — ''Універсал Української Центральної Ради до українського народу, на Україні й по-за Україною сущого''.
 
== Опис ==
Наприкінці травня Центральна Рада вислала до [[Петроград]]у делегацію на чолі з [[Винниченко Володимир Кирилович|В. Винниченком]], [[Ковалевський Микола|М. Ковалевським]]. Делегація домагалася українізації війська, адміністрації, шкільництва, а також щоб [[Тимчасовий уряд Росії|Тимчасовий уряд Росії]] висловив своє принципове ставлення до можливості надання автономії України. У відповідь на відмову Тимчасового уряду Центральна Рада видала свій Перший Універсал, ухвалений 10 червня (23 червня за новим стилем) та проголошений на [[Всеукраїнські військові з'їзди УНР|Другому Військовому з'їзді]]. У ньому заявлялося:
 
{{цитата|''Хай буде Україна вільною. Не одділяючись від всієї Росії, не розриваючи з державою російською, хай народ український на своїй Землі має право сам порядкувати своїм життям. Хай порядок і лад на Вкраїні дають — вибрані вселюдним, рівним, прямим і тайним голосуванням Всенародні Українські Збори (Сейм). Всі закони, що повинні дати той лад тут у нас, на Вкраїні, мають право видавати тільки наші Українські Збори.''<ref name="УЦ1">[http://uk.wikisource.org/wiki/Перший_Універсал_Української_Центральної_Ради Перший Універсал Української Центральної Ради]</ref>}}
Рядок 21:
В Універсалі наголошувалось, що Центральна Рада буде «творити новий лад вільної автономної України»<ref name="УЦ1"></ref>.
 
Прийняття Першого Універсалу змусило Тимчасовий уряд вислати до Києва свою делегацію в складі міністрів [[Терещенко Михайло Іванович|Терещенка]] та [[Церетелі|Церетелі]]. Пізніше до них приєднався міністр юстиції [[Керенський Олександр Федорович|Керенський]]. З українського боку участь в переговорах брали: [[Михайло Грушевський]], В.&nbsp;Винниченко, [[Симон Петлюра]]. Результатом стало визнання Центральної Ради крайовим органом управління в Україні. [[Шовінізм|Шовіністичні]] кола Росії були шоковані «нахабством» українців&nbsp;— Першим Універсалом. Тимчасовий уряд та преса наввипередки змагалися у звинуваченнях України у «зраді», «[[сепаратизм]]і», «прориві фронту» та інших смертних гріхах. [[29 червня]] [[1917]] року до Києва прибула делегація Тимчасового уряду. Після двох днів дебатів було знайдено компроміс. Петроградські міністри погодилися, щоб Українська Центральна Рада виробила статут автономії України з умовою, що його буде подано на остаточне затвердження [[Всеросійські установчі збори|Всеросійських установчих зборів]]. Отже, було вироблено текст нового Універсалу, який мав бути оголошений одночасно з Декларацією Тимчасового уряду в один день.
 
У Петрограді відбулося бурхливе засідання Тимчасового уряду, на якому М. Терещенко й І. Церетелі звітували про свою поїздку до Києва. Більшість уряду все ж проголосувала за угоду з Україною. Текст угоди був [[телеграф]]ований В. Винниченку [[3 липня]] (16 липня за новим стилем). Телеграма підтверджувала повноваження [[Генеральний Секретаріат|Генерального Секретаріату]] як крайового уряду з розширенням його складу за рахунок представників меншин. Тимчасовий уряд Росії також підтвердив свою прихильність до «розроблення Центральною радою проекту національно-політичного статусу України у такому розумінні, в якому сама Рада буде вважати це відповідним інтересам краю». Не погодився Тимчасовий уряд лише з одним&nbsp;— українізацією війська: «Що торкається військових українських комітетів на місцях, то вони здійснюють свої повноваження на загальних основах», «Тимчасове Правительство… уважає недопустимими заходи, котрі б могли нарушити єдність організації й управління армією.»
Рядок 39:
== Джерела ==
{{wikisource|Перший Універсал Української Центральної Ради|Оригінальний текст І Універсалу}}
* {{ref-uk}} [http://www.archives.gov.ua/Sections/90AZ/CDAVO/index.php?9#photo Перший універсал Української Центральної ради, 10 червня 1917  р.] // [[w:ЦДАВОУ|ЦДАВО України]], ф. 1115, оп. 1, спр. 4, арк. 5-8.
* {{ref-uk}} [http://www.archives.gov.ua/Sections/Constitution/2/index.php?21 Перший універсал Української Центральної ради, 10 червня 1917  р.] // [[w:ЦДАВОУ|ЦДАВО України]], ф. 1115, оп. 1, спр. 4, арк. 9.
* {{ref-uk}}[http://gska2.rada.gov.ua/site/const/universal-1.html (І) Універсал Української Центральної Ради // Офіційна сторінка Верховної Ради України]
 
== Література ==
* {{ref-uk}} [http://cyclop.com.ua/content/view/1243/5/1/18/ О.  М.  Мироненко. Перший Універсал Української Центральної Ради // Юридична енциклопедія: В 6 т. /Редкол.: Ю70 Ю.  С.  Шемшученко (голова редкол.) та ін.  — К.: «Укр. енцикл.», 1998. ISBN 966-7492-00-1]