Спочатку значна кількість знаті та принців не визнали права Ганни де Боже та її чоловіка. Рух опору очолив [[Людовик XII (король Франції)|Людовик Орлеанський]], який сам мріяв стати регентом при малолітньому королі.
Щоб розв'язати протистаяння Ганна де Боже зібрала Генеральні Штати у м. [[Тур (місто)|Тур]] у західній Франції — 5 січня 1484 року. За підсумками цих здорівзборів було створено регентську владураду з представників усіх провінції, а Ганна очолила цю раду. За це рішення на свою користь остання вимушена була передати суду ненависних радників свого батька — Жана Доя та Олив'є ле Дема, яких було страчено. Для зміцнення зовнішнього впливу надала підтримку [[Генріх VII (король Англії)|Генріху Тюдору]] у боротьбі з [[Річард III (король Англії)|Річардом III]], королем Англії.
Втім Людовик Орлеанський не визнав цього рішення регентської ради і, спираючись на підтримку Генріха VII, короля Англії, Франциска II?, герцога Бретані, таа також великих феодалів у 1486 розпочав війну, яка отримала назву «Божевільної». Зрештою Ганна де Боже здобула перемогу у 1488 році у битві при [[Сент-Обен-дю-Корм'є]], захопила Людовика Орлеанського у полон, запроторивши того до в'язниці.
У 1490 році, скориставшись смертю герцога Бретані, най намагаючись протидіяти планам імператора [[Максиміліан I (імператор Священної Римської імперії)|Максиміліана I]] одружитися на спадкомиці бретанського престолу, Ганна де Боже рушила до Бретані. Це відбулося настільки швидко та рішуче, що війська Бретані не зуміли протидіяти французам. Вже 19 грудня 1490 року у м.Ренн відбулося весілля [[Карл VIII (король Франції)|Карла VIII]] та Ганни Бретонської.
