Вікіпедія:Автопідтверджені користувачі: відмінності між версіями
Вилучено вміст Додано вміст
м r2.7.2) (робот вилучив: de:Hilfe:Benutzer#(Automatisch) bestätigte Benutzer |
Немає опису редагування |
||
Рядок 1:
="Замок Радомисль" (історико-культурний комплекс)=
Історико-культурний комплекс «Замок Радомисль» був створений у 2007-2011 рр. відомою українською лікаркою і громадською діячкою, доктором [[Богомолець Ольга Вадимівна|Ольгою Богомолець]]. Його основою є будівля старовинного млина, споруджена в місті [[Радомишль|Радомишлі]] ([[Житомирська область]]) наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. польським інженером Пекарським. Будівля ймовірно була зведена на залишках фундаменту старовинної папірні, збудованої в 1612 році за наказом [[архімандрит|архімандрита]] [[Києво-Печерська лавра|Києво-Печерської лаври]] [[Єлисей Плетенецький|Єлисея Плетенецького]] (1550-1624). Внаслідок досліджень, що проводилися під час реконструкції і реставраційних робіт, був встановлений також оборонний характер споруди, де розміщувалася папірня. Крім того, встановлено, що будівля зведена на підземній гранітній скелі, яка йде вглиб землі на кілька сотень метрів.
Загальна площа всіх приміщень Замку становить понад 2500 кв. м. В процесі реставрації були відтворені інтер'єри XVII-XIX ст. Головна башта Замку увінчана дзвіницею. Піднявшись по 158 сходинках гвинтових східців можна побачити всю навколишню природну красу - острови, з'єднані мостами, водоспади, річки, ліси.
До складу історико-культурного комплексу «Замок Радомисль» входять:
* Музей української домашньої [[ікона|ікони]] з експозицією «Душа [[Україна|України]]»
* Обрядовий зал
* Концертний зал (Великий камінний або Михайлівський)
* Трапезна
* Ландшафтний парк із двома водоспадами, а також островами, рідкісними рослинами та старовинними скульптурами XVII-XIX ст.
* пам’ятник засновнику радомишльської папірні, архімандриту [[Києво-Печерська лавра|Києво-Печерської лаври]] [[Єлисей Плетенецький|Єлисею Плетенецькому]].
З 2011 року історико-культурний комплекс «Замок Радомисль» є частиною загальноєвропейського культурного проекту Via Regia, започаткованого Радою Європи. Мета проекту – сприяти розвитку культурному обміну і туризму між європейськими країнами.
==МУЗЕЙ==
Музей української домашньої [[ікона|ікони]] – перший і єдиний у світі музей подібного роду. Його експозиція і фонди налічують понад 5 тисяч образів і скульптур ([[Православна церква|православних]], [[Греко-католицька церква в Україні|унійних]] і [[Католицька церква|католицьких]]), створених у XVII-XX ст. різних куточках [[Україна|України]] – від [[Закарпаття]] до [[Слобожанщина|Слобожанщини]] і від [[Сіверщина|Сіверщини]] до [[Кримський півострів|Криму]]. Серед них – багатометрові домашні [[Іконостас|іконостаси]] і крихітні подорожні [[Ікона|ікони]], козацькі ковчеги і гуцульські складні, [[Ікона|ікони]] писані на полотні, вилиті з металу і вирізані з дерева. Особливе місце в експозиції займає унікальна кам'яна [[ікона]] святого [[Микола Чудотворець|Миколи Чудотворця]] - подібних ікон в [[Україна|Україні]] збереглося дуже мало і їхня традиція простежується до часів [[Візантія|Візантії]] Х-ХІІ ст. Деякі ікони зберігають сліди часів [[Радянський Союз|радянського]] войовничого [[Атеїзм|атеїзму]] – прострелені кулями, з виколотими очима, порубані [[Шабля|шаблями]]. Серед експонатів музею – [[скриня]], зроблена з обезголовлених [[Ікона|ікон]], віконниці з розпиляного навпіл образу [[Микола Чудотворець|Миколи Чудотворця]].
Експозиція розміщена в п’яти залах, зараз готується відкриття шостого.
У музейних фондах «Замку Радомисль» знаходиться також багата колекція предметів старовинного українського побуту, серед них - сімейні скрині, домашнє начиння (праски, прядки, плетені непроникні посудини для води тощо), козацькі човни XVII-XVIII ст. Особливий інтерес становлять фотографії, на яких відображені моменти життя української [[Аристократія (стан)|аристократії]], нині зниклої майже безслідно. Всі експонат музею є оригінальними.
==ОБРЯДОВИЙ ЗАЛ==
Обрядовий зал Замку Радомисль – водночас один з експозиційних залів Музею, а також місце для урочистих подій. Після його відкриття сюди приїздять молодята з усієї [[Україна|України]], аби взяти [[шлюб]] у історичному місці в оточенні старовинних унікальних [[Ікона|ікон]] і гарної природи.
==КОНЦЕРТНИЙ ЗАЛ==
У «Замку Радомисль» працює концертний зал на 150 місць для виконання [[Класична музика|класичної]], [[Вокальне мистецтво|вокальної]], [[Камерна музика|камерної]], [[Народна музика|народної]] і [[Джаз|джазової]] музики. В залі розташований великий камін зі скульптурою [[Архангел Михаїл|Архангела Михаїла]]. Тому зал іще зветься Великим камінним або Михайлівським. Висота його склепінь сягає 6 метрів.
За даними акустико-балістичної експертизи, приміщення Концертного залу «Замку Радомисль» відповідає європейським акустичним стандартам. Серед артистів, які виступали в цьому залі – народна артистка [[Україна|України]] [[Ніна Матвієнко]], яка дала йому високу оцінку.
Концертний зал Замку Радомисль – єдиний у світі зал із живим джерелом, у якому живе [[Жаба|жабка]]. Кличуть її Гертрудою.
==ТРАПЕЗНА==
Інтер'єр Трапезної поєднує в собі риси пізнього [[середньовіччя]] та раннього [[Модерн|модерну]]. Велика замкова піч із потужною тягою може служити і для приготування їжі, і як камін.
Трапезна Замку Радомисль - це ще й маленький музей. На її стінах розвішані старовинні карти XV-XIX століть. На них представлені землі [[Україна|України]], [[Європа|Європи]] та [[Азія|Азії]] так, як їх бачили [[Західна Європа|західноєвропейські]] картографи того часу.
==ЛАНДШАФТНИЙ ПАРК==
Ландшафтний парк «Замку Радомисль» становить окремий природний комплекс і створений з урахуванням усіх сучасних екологічних вимог, з мінімальним втручанням людини в природне середовище. Його частиною є, зокрема, скелі і підземні гранітні породи, що виходять на поверхню. Їхній вік становить сотні тисяч років. На території парку було відкрито кілька підземних джерел. Вода з них визнана придатною для пиття.
Переважна більшість дерев і квітів, що ростуть у парку, належать до рідкісних різновидів. Серед них – унікальні сорти [[Ірис|ірису]], виведені українським селекціонером і лікарем Ігорем Хорошем; рожеві та білі водяні [[Лілія|лілії]], англійські духмяні паркові [[Троянда|троянди]], [[Магнолія|магнолії]], а також занесений до [[Червона книга України|Червоної книги України]] [[водяний горіх]] – Trapa rossica.
Річка [[Мика]] та її береги стали прихистком для багатьох тварин, у тому числі й рідкісних. В парку живуть [[Бобер|бобри]], [[річкова видра|річкові видри]], [[Норка|норки]], [[Водяний щур|водяні щури]]. Вони харчуються рибою, якої тут вдосталь. Частими гостями парку є і птахи – [[Шпак|шпаки]], [[Лелека (рід)|лелеки]], [[Дятел|дятли]].
Обабіч будівлі Замку розташовані водоспади. Повітря навколо них насичене киснем, а також від’ємними іонами та аероіонами. Іонізоване повітря є корисним для профілактики і лікування легеневих захворювань та хвороб серцево-судинної системи.
Будівля «Замку Радомисль», а також територія парку прикрашена оригінальними скульптурами [[Архангел Михаїл|архангела Михаїла]] XVII-XIХ століть.
==ПАМ’ЯТНИК ЄЛИСЕЮ ПЛЕТЕНЕЦЬКОМУ==
29 жовтня 2009 року в парку «Замку Радомисль» був відкритий пам’ятник засновнику Радомишльської папірні, [[архімандрит|архімандриту]] [[Києво-Печерська лавра|Києво-Печерської лаври]] [[Єлисей Плетенецький|Єлисею Плетенецькому]]. Це єдиний у світі пам’ятник на течії ріки. Скульптура виконана на замовлення і за ідеєю [[Ольга Богомолець|Ольги Богомолець]] українським скульптором Владиславом Волосенком. Вона зображує монаха, який, схиливши голову, пливе у човні; перед ним лежить розкрита книга, а в руці він тримає свічку, що горить вдень і вночі. Ріка символізує плинність часу, човен – наше життя, книга – знання, за якими ми приходимо у цей світ, свічка – просвіту і служіння людям.
| |||