Комісаренко Сергій Васильович: відмінності між версіями

[неперевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 8:
З 1969 - працював в Інституті біохімії ім. О.В. Палладіна АН України - молодшим, старшим науковим співробітником, вченим секретарем, завідувачем лабораторії, завідувачем відділу.
З 1974 по 1975 - працював в Інституті Пастера в [[Париж]]і.
З 1975 - засновник лабораторії імунохімії, яка в 1982 році була перетворена у відділ молекулярної імунології Інституту біохімії АН УРСР. З 1976 по 1984 читав курс лекцій з імунохімії в Київському університеті ім. Т.Г. Шевченка.
З 1978 по 1986 - керував республіканською міжвідомчою науковою програмою з імунології "Механізми імуностимуляції", був організатором Республіканських шкіл з молекулярної імунології.
ВУ 1981 - працював в Нью-Йоркському протираковому центрі ім. Слоан-Кеттерінга.
З 1983 по 1990 - читав лекції з молекулярної імунології - у Київському Відділенні МФТІ.
З 1989 по 1992 - директор Інституту біохімії ім. О.В. Палладіна АН України.
Рядок 16:
З 1991 по 04.1992 - Віце-Прем'єр-Міністр України з гуманітарних питань.
З травня 1992 по лютий 1998 - перший Надзвичайний і Повноважний Посол України у [[Велика Британія|Великобританії]].
ВУ 1993 - заснував у [[Лондон]]і благодійний фонд допомоги чорнобильцям.
ВУ 1993 - ініціював вступ України до директорату Європейського банку реконструкції та розвитку.
ВУ 1995 - ініціював вступ України до [[Міжнародна морська організація|Міжнародної морської організації]].
1995-1998 - Надзвичайний і Повноважний Посол [[Україна|України]] в [[Ірландія|Ірландії]] за сумісництвом.
ВУ 1995 - організував безкоштовну передачу Україні Британської Антарктичної станції |Фарадей][зараз - [Академік Вернадський].
ВУ 1997 - заснував Британо-Українську торговельну палату.
P 1997 - Почесний доктор [[Кінгстонський університет|Кінгстонського]] та [[Лондонський університет|Лондонського Університетів]].
З 1998 - почесний член Британо-української торгівельної палати.
З квітня 1998 - був знову обраний директором Інституту біохімії ім. О.В. Палладіна НАН України.
З 1999 - обраний першим заступником Голови Української ради миру.
З 1999 - президент [[Українське біохімічне товариство|Українського біохімічного товариства]].
З 2000 - президент Українського Інституту миру і демократії.
З 2002 - президент благодійної організації інвалідів "Спеціальна Олімпіада України".
З квітня 2004 - член Президії Національної академії наук України та Академік-секретар Відділення біохімії, фізіології і молекулярної біології[[НАНУ|НАН України]].
 
Член редколегії міжнародних журналів Європа (Польща)та журналу з імунофармакології ([[Італія]]), член Ради міжнародного товариства імунофармакологів ([[США]]), Головний редактор "Українського біохімічного журналу", та журналу "Біотехнологія".
 
== Нагороди ==