Львівська національна наукова бібліотека України імені Василя Стефаника: відмінності між версіями

[неперевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
м оновлення даних, доповнення
Albedo (обговорення | внесок)
мНемає опису редагування
Рядок 5:
| тип = [[академічна бібліотека|академічна]]
| адреса = 79000, {{Лвм}}, [[Вулиця Стефаника (Львів)|вул. Стефаника]], 2
| дата_заснування = [[2 січня]] [[1940]]
| кількість_філій =
| обсяг_фондів = 7  млн. одиниць збереженнязберігання
| річний_обіг =
| кількість_читачів =
| бюджет =
| директор = [[Романюк Мирослав Миколайович]]
| кількість_співробітників =
| веб-сайт = http://www.library.lviv.ua/
|}}
 
'''ЛьвівськаЛьві́́вська національнанаціона́льна наукованауко́ва бібліотекабібліот́ека УкраїниУкра́їни іменіі́мені ВасиляВасиля́ СтефаникаСтефа́ника''' — [[національна бібліотека]] [[Україна|України]] у [[Львів|Львові]], [[науково-дослідний інститут]] [[Відділення історії, філософії та права НАН України]].
 
== Історія ==
Наукова бібліотека імені Стефаника формально була заснована [[2 січня]] [[1940]] року на основі 84 відомчих і приватних бібліотек [[Львів|Львова]] та [[Західна Україна|Західної України]]. Головний корпус влаштовано на базі закритого [[Інститут Оссолінських|Інституту Оссолінських]]. В збірку увійшли фонди [[Бібліотека НТШ|бібліотеки НТШ]] і [[Народний дім у Львові|Народного дому у Львові]], [[Просвіта (товариство)|товариства «Просвіта»]], частина бібліотеки і архіву [[Ставропігійний інститут|Ставропігійного інституту]], конфісковані бібліотеки монастирів, приватні збірки, близько 20 % фондів [[Оссолінеум]]у.
 
[[Файл:Lwow-Ossolineum3.jpg|міні|праворуч|220пкс|Читальна зала]]
З [[1944]] року установа називалася «Львівська бібліотека Академії наук УРСР». [[1963]] року бібліотека була перепідпорядкована Міністерству культури УРСР і стала «Львівською державною науковою бібліотекою Міністерства культури УРСР», проте [[1969]] року знову перейшла у відання Академії наук. [[1971]] року бібліотеці надали ім'я [[Василь Стефаник|Василя Стефаника]], [[1989]]  р. Бібліотека отримала статус науково-дослідного інституту. За ці роки сформовано книгознавчу, бібліографознавчу та пресознавчу наукові школи, які здійснюють підготовку матеріалів та формування електронної бази даних для створення національної [[бібліографія|бібліографії]] українського друку, [[1989]] року — статус [[науково-дослідний інститут|науково-дослідного інституту]]. З [[1994]] бібліотека отримала назву «Львівська наукова бібліотека України імені Василя Стефаника». [[10 квітня]] [[2008]] року [[Президент України]] [[Віктор Ющенко]] надав їй статус національної.
 
 
Рядок 29 ⟶ 30:
[[Бібліотечний фонд|Фонди бібліотеки]] складають понад 7 мільйонів одиниць збереження, зокрема 250 тисяч рідкісних видань, понад 75 тисяч [[рукопис]]ів, близько 38 тисяч нотних видань, 49 [[інкунабула|інкунабул]] тощо.
 
На 1 січня 2011  р. у Бібліотеці зберігається понад 8  млн од. зб., зокрема найвагоміше у світі зібрання україніки  — це рукописні та друковані видання [[XI]] — початку [[XX]]  ст.; особові архівні фонди [[XVIII]][[XX]]  ст.; українська й іншомовна періодика [[ХІХ]]—першої половини [[ХХ]] ст. (понад 3  млн од. зб.); унікальні колекції інкунабул (50 од.зб.), палеотипів (більше 800 од.зб.), стародруків (близько 120 тис. од. зб.), і картографічних видань [[XVI]][[XVIII]]  ст. (понад 22 тис. од. зб.). Окрім того, ЛННБ України імені В. Стефаника  — єдина в Україні книгозбірня, яка володіє творами українського і світового мистецтва  — гравюрами, скульптурами, рисунками, акварелями, гуашами, фотографіями та найбільшою в Україні колекцією нотних творів вітчизняних і зарубіжних композиторів (378 тис. од. зб.).
 
Постановою Кабінету Міністрів України №  1709 від 19.12.2001  р. унікальні колекції та зібрання Бібліотеки, серед яких: інкунабули, палеотипи, рукописні книги XI—XVIII XI–XVIII ст.; книжкові і періодичні видання, що виходили в Україні і поза її межами у XVIII—XX XVIII–XX ст.; оригінальні твори українських, західноєвропейських, китайських, японських художників (рисунки, акварелі, гравюри) й один із найбільших в Україні нотний фонд і цінна картографічна колекція, віднесені до наукових об’єктівоб'єктів, що визначені як національне надбання. Загальний обсяг фондів, що мають виняткове значення для української науки і не можуть бути відтворені у разі їх втрати або руйнування, становить 3 млн 725 тис. од. зб.
 
== Науково-дослідна діяльність ==
Рядок 40 ⟶ 41:
Універсальними інформаційними ресурсами Бібліотеки користується близько 200 тис. користувачів, яким щорічно видається до 800 тис. документів. Інформаційне обслуговування науковців, фахівців, аспірантів і студентів здійснюється у 18 галузевих та спеціалізованих залах.
 
У Бібліотеці працює 426 фахівців, серед них  — 91 науковий співробітник, зокрема 5 докторів наук та 22 кандидати наук. Колектив очолює генеральний директор Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника, член-кореспондент НАН України, доктор історичних наук, професор Мирослав Миколайович Романюк  — відомий український вчений у галузях теорії, методології та історії книгознавства, джерелознавства, бібліотекознавства, бібліографознавства, історії української преси та видавничої справи.
 
== Посилання ==