Відмінності між версіями «Вільям Крукс»

'''Сер Вільям Крукс''' ({{lang-en|Sir William Crookes}}, народився [[17 червня]] [[1832]] року, [[Лондон]], [[Англія]]&nbsp;— помер [[4 квітня]] [[1919]] року, [[Лондон]], [[Англія]])&nbsp;— англійський [[хімік]] та [[фізик]], член (з 1863 року) і Президент (в 1913—1915 роках) [[Лондонське королівське товариство | Лондонського Королівського товариства]], від якого він 1875 року отримав Королівську золоту медаль. У числі інших його нагород&nbsp;— медалі від Французької академії наук (1880), [[медаль Деві]] (1888) і [[медаль Коплі]] (1904). У 1897 році королева Вікторія подарувала йому лицарське звання. 1910 року він отримав «[[Орден заслуг (Великобританія) |Орден заслуг]]». Крукс увійшов в історію як людина, що відкрила [[талій]] і вперше отримала [[гелій]] в лабораторних умовах <ref name="physchem">http://www.physchem.chimfak.rsu.ru/Source/History/Persones/Crookes.html Вільям Крукс</ref>.

Після закінчення Королівського коледжу Крукс став керівником метеорологічного відділу в [[Обсерваторія Радкліфф | Радкліффській обсерваторії]] в [[Оксфорд]]і (1854), а 1855 року був запрошений читати лекції з хімії в [[Честер]]ський коледж. 1856 року Крукс одружився на Еллен, дочки Вільяма Хамфрі з Дарлінгтону: у цьому шлюбі у нього народилося троє синів і дочка. З цього часу він жив у Лондоні і займався дослідницькою роботою, в основному самостійно&nbsp;— у себе в будинку №&nbsp;7 на Кенсінгтон Парк Гарденс (Kensington Park Gardens), у приватній лабораторії. Інтенсивність наукової діяльності і широке коло інтересів незабаром зробили Крукса відомою в суспільстві людиною.

Крукс досліджував електричну провідність в газах при зниженому тиску і катодні промені (в «трубках Крукса»), відкрив явище [[Сцінцілляція | сцінцілляціі]], винайшов радіометр і [[спінтаріскоп]] (пристрій, що демонструє виділення альфа-променів під впливом радію). Будучи насамперед дослідником-практиком, Крукс з ентузіазмом прийняв і взяв на озброєння метод [[Спектральний аналіз | спектрального аналізу]], відкритий Бунсеном і Кірхоффом. 1861 року він відкрив раніше невідомий елемент (з яскраво-зеленим кольором у емісійній частині спектру) і назвав його [[Талій | талієм]] (від грецького''thallos'', «зелена втеча»), а 1895 року вперше в лабораторних умовах виявив гелій. Крукс вважається піонером в дослідженні [[газорозрядний прилад | газорозрядних трубок]]; його дослідження послужили основою для всієї подальшої роботи з вивчення [[Плазма | плазми]] <ref name="physchem"/>.

1869 року Крукс зацікавився [[Паранормальні явища | паранормальними явищами]], які відбувалися на спіритичних сеансах, і 1870 року приступив до їх практичного дослідження, пообіцявши собі і колегам дотримуватися повної неупередженості і керуватися виключно науковими інтересами.

Перед медіумами він висунув жорсткі умови: «Досліди повинні проводитися у мене вдома, у присутності запрошених мною свідків і при повному дотриманні всіх моїх вимог; я залишаю за собою право також використовувати будь-яку апаратуру»,&nbsp;— говорилося в його заяві. У числі [[медіум]]ів, які погодилися взяти участь в дослідах, були [[Сестри Фокс | Кейт Фокс]], [[Хьюм Деніел Данглас | Д.&nbsp;Д.&nbsp;Хьюмен]] та [[Флоренс Кук]], робота з якою особливо його захопила. Крукс стверджував, що на власні очі спостерігав появи примарних і відчутних фігур, явища [[Левітація | левітації]], чув загадкові голоси, вимірював втрати медіумом ваги при виділенні [[ектоплазма (містика) | ектоплазми]], фіксував появу написів на грифельних дошках без участі присутніх <ref name="acd">http://rassvet2000.narod.ru/istoria/11.htm А. Конан Дойль. Досліди Вільяма Крукса</ref>