Академія наук СРСР: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
IvanBot (обговорення | внесок) м →Передісторія: replaced: Незважаючи на це → Попри це |
Іванко1 (обговорення | внесок) м стильові правлення |
||
Рядок 8:
Заснована в Петербурзі указом сенату від [[28 січня]] [[1724]]. У [[XVIII століття|XVIII столітті]] в Академію наук були організовані фізичний кабінет, астрономічна обсерваторія, хімічна лабораторія, анатомічний театр, географічний департамент, бібліотека, друкарня та інші наукові і науково-допоміжні установи. Академіки, що входили до складу АН, — М. В. Ломоносов, [[Ейлер Леонард|Л. Ейлер]], Д. Бернуллі, Й. Г. Гмелін, Г.-В. Ріхман, В. К. Тредьяковський, С. П. Крашенінніков, І. І. Лепьохін, М. Я. Озерецковський, П. С. Паллас та ін. внесли великий вклад у науку. Організовані АН експедиції мали велике значення для вивчення природних багатств Росії.
У 18 ст. АН була майже єдиним джерелом поширення науки в Російській державі. В першій половині 19 ст., коли в країні було створено нові вищі
В 19 і на початку 20 ст. АН перебувала у важкому матеріальному становищі, не мала необхідних умов для проведення наук. досліджень. Попри це, вчені, що працювали в АН, а саме: математики [[Остроградський Михайло Васильович|М. В. Остроградський]], [[Чебишов Пафнутій Львович|П. Л. Чебишов]], [[Буняковський Віктор Якович|В. Я. Буняковський]], [[Ляпунов Олександр Михайлович|О. М. Ляпунов]], [[Марков Андрій Андрійович|А. А. Марков]], [[Стєклов Володимир Андрійович|В. А. Стєклов]]; астрономи В. Я. Струве, Ф. О. Бредіхін; фізики В. В. Петров, Е. X. Ленц, Б. С. Якобі, Б. Б. Голіцин; хіміки М. М. Зінін, О. М. Бутлеров, М. С. Курнаков; біологи К. М. Бер, О. О. Ковалевський; фізіолог [[Павлов Іван Петрович|І. П. Павлов]] та ін. збагатили науку визначними відкриттями і винаходами. Розквіт АН настав після перемоги Великого Жовтневого перевороту.
|