Меандр (річковий вигин): відмінності між версіями

Меандри характерні здебільшого для [[рівнина річка|рівнинних річок]]. Утворюються у результаті руслових процесів — розмиву річища й акумуляції [[річкові відклади|відкладів]]. Поверхневі потоки річки спрямовуються до зовнішнього краю берега, поступово збільшуючи його розмив, а донні, насичені наносами,— до внутрішнього, де внаслідок зменшення швидкості течії відбувається відкладання продуктів розмиву. Зовнішній край меандри переважно крутий, а внутрішній — пологий. Поступово меандр перетворюється на петлеподібну звивину, яку річка може прорвати в найвужчій частині (шийці), прокладаючи новий коротший шлях. У залишеному потоком річищі утворюється [[стариця]].

 

 

За формою меандри поділяють на [[Сегмент (геометрія)|сегментні]], [[синус]]оїдальні, коробчасті, [[Омега (літера)|омегоподібні]], завалені та складні.