Котельницький Григорій Володимирович: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Шугай (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
Шугай (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
||
Рядок 3:
Григорій Котельницький народився у с. [[Підгірці]] [[Бродівський район|Бродівського району]] [[Львівська область|Львівської області]] (раніше [[Золочівський повіт]]).
Навчався у сільській школі.
== Громадська діяльність у період Другої Речі Посполитої == Брав участь у роботі читальні «Просвіта», неодноразово обирався її головою. Був ініціатором створення драматичного гуртка, організував духовий оркестр, сам грав на кларнеті, співав у церковному хорі. == Діяльність в Організації Українських Націоналістів ==
На поч. 1930-х рр. у Підгірцях створено клітину [[ОУН]], яку очолив Григорій.
Служив у польській армії, дослужився до звання капрала, пізніше старшого сержанта. В 1942 р. Григорій Котельницький був призначений повітовим організаційно-мобілізаційним військовиком [[ОУН]].
«Шугай» організував у Золочівській окрузі підстаршинську школу, яка дислокувалася у присілку с. [[Нисцюки]] біля [[Поморяни|Поморян]]. Підстаршинська школа мала забезпечувати військовими кадрами Українську Національну Самооборону (УНС), яку було організовано на Львівщині в [[1943]] р. Перший відділ УНС «Шугай» сформував на Брідщині (Золочівська Округа ОУН) в селі Черниця, командиром якої був призначений підстаршина «Лапайдух».
На поч. [[1944]] р. на базі відділів [[УНС]] утворилася [[УПА]] і «Шугая» призначили курінним командиром. Восени [[1944]] р. «Шугай» став командиром Тактичного Відтинку «Пліснесько», який охоплював Золочівський, Перемишлянський і Бродівський надрайони (повіти). До нього входили курені: «Шугая» і «Карого». До куреня «Шугая» входили сотні: «Свободи», «Оверка» і «Малинового». Одночасно «Шугай» займав посаду організаційно-мобілізаційного військового референта Золочівської округи ОУН, залишаючись при тому ще й курінним командиром УПА.
== Бойові нагороди ==
28 квітня [[1945]] р. наказом ч. 12 командира УПА-Захід «Шелеста» за бойові заслуги «Шугай» був нагороджений [[Срібний хрест Бойової заслуги|срібним хрестом Бойової Заслуги]] першого класу.
== Загибель командира ==
Влітку [[1945]] р. «Шугай» перейшов на Тернопільщину.
26 січня [[1946]] р. в лісі біля сіл [[Кривня]] і [[Дусанів|Дусанова]] більшовики оточили криївку, в якій перебував «Шугай» і ще шість повстанців. Після одноденного бою четверо повстанців здалися, одного застрелили, двоє (в тому числі «Шугай») застрелилися. Похований у спільній могилі разом із священиком «Жайворонком» на Дусанівському кладовищі.
Нині криївку, в якій загинув «Шугай», відновлено і встановлено меморіальну таблицю із написом: «26 січня [[1946]] року тут полягли героїчною смертю в нерівному бою з більшовицькими окупантами вірні сини України курінний «Шугай», священик «Жайворонок» і вістун «Чорнота». Вічна слава і пам’ять героям!»
== Джерела ==
* Загоруйко Р. "Шугай" - лицар срібного хреста бойової заслуги першої кляси // Загоруйко Р. Незагоєні рани України. - Новий Розділ, 2002. - С.94-99.
| |||