|
'''Юридичні гарантії''' ({{lang-fr|garantie}} — порука, умова, забезпечувати що-небудь) — законодавчо закріплені засоби охорони суб'єктивних прав громадян і організацій, способи їх реалізації, а також засоби забезпечення законності і охорони правопорядку, інтересів особистості, суспільства і держави.
{{copyvio|url=http://forlawyer.com.ua/knigi/zagalna-teorya-derzhavi-prava-cvk-mv/16300--4-garantyi-prav-svobod-lyudini-gromadyanina-v-demokratichny-pravovy-derzhav.html}}
== Загальна характеристика. ==
Права, свободи та обов'язки особистості потребують спеціальних, юридичних гарантіях, тобто в єдиних по правовій формі засобах, покликаних безпосередньо забезпечувати правомірне користування правами і свободами, виконання обов'язків, охорону і захист їх з метою реальності, отримання благ, що лежать в їх основі.
<br />
До юридичних гарантій прав і свобод людини і громадянина належать правові процедури їх реалізації, право знати свої права і обов'язки, право на юридичну допомогу, в тому числі і безкоштовну, на судовий захист, на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових та службових осіб, на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої їх незаконними рішеннями, діяльністю чи бездіяльністю, встановлення юридичної відповідальності за порушення чи обмеження прав людини.
<br />
Юриличними гарантіями прав і свобод людини і громадянина є норми-принципи Конституції та інших законів, які містять гарантії або є гарантіями. Серед них важливу роль відіграють і процесуальні норми. До юридичних гарантій слід віднести також юридичні обов'язки та юридичну відповідальність
<br />
Юридичними гарантіями прав і свобод людини і громадянина виступає система таких специфічних юридичних конструкцій, як: презумпція невинуватості, неможливість зворотної дії закону, що встановлює або посилює юридичну відповідальність за правопорушення, неможливість бути двічі притягнутим до юридичної відповідальності за одне й те саме правопорушення.
== Види юридичних гарантій: ==
# за найближчими цілями — превентивні, або попереджувальні, (спрямовані на запобігання правопорушенням); відновлювальні (спрямовані на усунення чи відшкодування негативних наслідків правопорушень);
# за суб'єктами застосування гарантій — парламентські, президентські, судові, прокурорські, муніципальні, адміністративні (управлінські), контрольні;
# за характером юридичної діяльності — правотворчі; правороз'яснювальні; правозастосовні; правореалізаційні;
# за онтологічним статусом у правовій системі — нормативно-документальні (норми права, а також роз'яснювальні (інтерпретаційні) юридичні акти загального характеру); індивідуально-документальні (правозастосовні акти, спеціально спрямовані на забезпечення та охорону законності, а також роз'яснювальні юридичні акти індивідуального характеру); діяльнісні (діяльність певних суб'єктів щодо: а) застосування юридичних норм; б) реалізації нормативних та правозастосовних актів, що гарантують законність).
== Основні складові ==
Структура юридичних гарантії включає в себе, по-перше, юридичні акти, тобто [[Закон|закони]], підзаконні та інші нормативні акти, які містять норми про права і свободи людини, по-друге, організаційно-правову діяльність суб'єктів права, по-третє, спеціальні гарантуючі методи впливу на суспільні відносини, тобто правотворчі, правореалізуючі та контрольнонаглядові процеси, спрямовані на забезпечення прав і свобод людини.
<br />
Обов'язковою складовою юридичних гарантій є наявність юридичного обов'язку (вчинювати певні дії або утримуватися від їх вчинення), та наявність санкцій, які виступають підкріпленням даного обов'язку.
<br />
Основною юридичною гарантією визнається судовий захист.
Згідно з Конституцією України права і свободи людини і громадянина захищаються судом (ч. 1 ст. 55), судовий захист гарантується кожному(ч. 2 ст. 55). Це означає, що право на такий захист належить кожній фізичній особі, в тому числі і недієздатній, яка може захищати свої права в суді через представника (зокрема адвоката) або батьків, іншого законного представника.
Громадянин вправі без будь-яких обмежень оскаржити до суду дії або бездіяльність органів та посадових осіб, внаслідок яких порушені права і свободи громадянина. Це можна зробити безпосередньо до суду чи після розгляду справи вищестоящим органом або посадовою особою.
Якщо брати до уваги, що відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі, суди не можуть відмовляти фізичним або юридичним особам у прийнятті до судового розгляду заяв і звернень.
Суди не можуть відмовити в судовому захисті прав і свобод людини і громадянина, у прийнятті скарг на рішення, дії або бездіяльність органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб на підставах, не передбачених Конституцією
або законом. При цьому треба мати на увазі, що коло прав і свобод людини і громадянина, закріплених Конституцією, не є вичерпним. У цілому суди України забезпечують відновлення порушених прав і свобод людини. Водночас у цій діяльності є недоліки та упущення.
<br />
Об'єктом гарантій виступають суспільні відносини, пов'язані з охороною та захистом прав людини, задоволенням май- нових й немайнових інтересів громадян. Поняття гарантій відбиває досконалість законодавчої техніки, різноманіття форм мови закону.
== Юридичні гарантії забезпечення прав людини ==
Гарантії прав і свобод людини і громадянина - це умови та засоби, що забезпечують ефективну реалізацію прав і свобод кожною людиною і громадянином. <br />
В Конституції України закріплений увесь комплекс основних прав людини, кожне з яких має бути забезпечене відповідним юридичним механізмом.<br />
Юридичний механізм забезпечення прав людини - це система ефективних юридичних зсобів реалізації, охорони і захисту прав людини. Він складається з наведених нижче елементів.
== Національне законодавство. ==
Є основою усього юридичного механізму забезпечення прав людини. Визначаючи зміст позитивних законів, будучи їх соціальним джерелом, права людини, щоб перетворитись з можливості в реальність, повинні бути опосередковані ними, піднесені до рангу юридичних.Тому особливого значення набуває визнання і закріплення в національному законодавстві основних прав людини відповідно до міжнародно-правових актів. <br />
Національне законодавство передбачає й всі інші юридичні засоби реалізації, охорони і захисту прав людини. Тому воно є визначальним, головним елементом юридичного механізму забезпечення прав людини.
{{copyvio|url=http://www.referatcentral.org.ua/jurisprudence_load.php?id=442&startext=5}}
# [http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/FP/2007-2/07mjatzu.pdf Я. А. МАЛИХІНА, Харківський національний університет внутрішніх справ ЮРИДИЧНІ ГАРАНТІЇ ЗА ТРУДОВИМ ЗАКОНОДАВСТВОМ УКРАЇНИ]
# [http://obljust.lviv.ua/files/Harantiji%20i%20prava%20MR.pdf Юридичні гарантії прав людини і громадянина/ методичні рекомендації/м. Сокаль/ 2010]
[[ar:ضمان الحقوق]]
[[de:Rechtssicherheit]]
[[en:Due process]]
[[es:Debido proceso]]
[[fr:Sécurité juridique]]
[[he:הזכות להליך הוגן]]
[[it:Certezza del diritto]]
[[ja:デュー・プロセス・オブ・ロー]]
[[ko:적법절차]]
[[pt:Devido processo legal]]
[[sk:Právna istota]]
[[sv:Rättssäkerhet]]
[[ur:واجب علمیہ]]
[[zh:正當法律程序]]
| 