Відмінності між версіями «Медична географія»

нема опису редагування
У [[1929]] році А.Н. Сисін (1879-1956) сформулював завдання медичної географії як дослідження зв'язків масових захворювань з умовами місцевості, а також зв'язків цих захворювань з даним зовнішнім середовищем ([[Ландшафт географічний|географічним ландшафтом]] у сучасному розумінні).
У [[1954]] році створено Комісію медичної географії - організації [[Географічне товариство СРСР|Географічного товариства]], яка в дуже стислі строки обговорила і розробила теоретичні основи медичної географії, програми і методики медико-географічних досліджень, принципи надання методичної допомоги в проведенні медико-географічного вивчення території країни і регіонів. Аналогічні комісії медичної географії були створені у Львівському, Новосибірському, Омському, Східносибірському (м.Іркутськ), Приамурському (м.Хабаровськ), Сахалінському відділах Географічного товариства колишнього СРСР. У 1960 році в Іркутську відбулася Друга наукова нарада, а у 1962 році у Владивостоку симпозіум на тему "Медико-географічні дослідження у вирішенні комплексних географічних проблем". Проте до спільного погляду на предмет і завдання медичної географії вчені так і не прийшли. Дискусії тривали. У 1955-1956 роках Є.Н. Павловський писав: "Важливою галуззю географічної науки є медична географія, яка вивчає поширення і причини поширення захворювань людини на Землі в рамках материків, територій держав чи яких-небудь інших частин земної поверхні, що мають значний інтерес за своїми особливостями. Аналогічне визначення дає Н.П.Соколов (1958). Японський учений М.Асако у 1956 р. у доповіді на тему "Методи і предмет медичної географії" розкриває суть предмета медичної географії як вивчення патологічних явищ у взаємозв'язку з географічними аспектами людського життя. У 1958 р. Сасне де ля Кальсада у праці "Основи медичної географії" дає історичний огляд розвитку медичної географії. У Ленінграді 19-24 листопада 1962 р. відбулася Перша наукова нарада з проблем медичної географії, метою якої було ознайомлення учасників з основними науковими напрямами медичної географії, обговорення актуальних проблем цієї науки і шляхів швидкого впровадження в практику результатів медико-географічних досліджень, а також визначення перспектив дальшого розгортання наукових праць у галузі медичної географії.
 
===Медична географія в незалежній Україні===
 
Медико-географічні дослідження в Україні особливо активізувались після [[Аварія на Чорнобильській АЕС|аварії на Чорнобильській АЕС]]. Відбувається диференціація медичної географії на окремі самостійні науки, зокрема медичне картографування, величезний внесок у розвиток якого в наші дні зробили Я.І. Жупанський, В.А. Шевченко та інші З'являються нові погляди на предмет і завдання медичної географії з позицій сьогодення. Варті уваги визначення предмета і завдань медичної географії професором Львівського університету [[Шаблій Олег Іванович|О.І. Шаблієм]], опубліковані у матеріалах конференції "Здоров'я і середовище", яка відбулась у [[Люблін|Любліні]] (Польща) у [[1993]] році Згадана конференція є зразком співпраці українських учених з медико-географами інших країн світу.
У [[1997]] році Жупанський Я.І. вніс медичну географію у ряд природничо-соціальних наук, виділив складові медичної географії, такі як:
* Географія природних осередків захворювань;
* Нозогеографія.
 
[[Категорія:Географічні науки]]
441

редагування