|
Розвиток науки на початку ХХ ст. проходить під знаком «кризи у фізиці». Це була криза гносеологічних основ природознавства ХIХ ст., криза природознавчого [[матеріалізм]]у у тій формі, якої він набув у ХIХ ст.. Її суть полягала «у зламі старих законів і основних принципів, у відкиданні об’єктивної реальності поза свідомістю, тобто заміні матеріалізму [[ідеалізм]]ом та [[агностицизм]]ом»<ref>''[[Ленін|В. І. Ленін]]'' Полное собрание сочинений // 5-е издание. — М.: Издательство политической литературы, 1967—1981 гг. — Т. 18. — С. 272-273.</ref>.
Природознавці та філософи вивчали ті питання, про котріякі писалписав [[В. І. Ленін]], - і принцип відносності людських знань, і принцип розвитку як у гносеологічному, так і в природознавчому його значенні. У результаті англійські філософи припускали, що відносність реальності та істини зводиться до того, що вони виступають рівнями розвитку мисленнєвої діяльності в її русі від [[Абстракція|абстрактного]] (неповного, одностороннього, приватної «точки зору») до конкретного (повноті визначень, єдності «усіх точок зору»). Найпоказовішою, за майже загальним визнанням, була трактовка теорії відносності Альбертом Нортом УайтхедомВайтхедом.
Філософія природи (яка дала новий поштовх до розвитку неореалізму), висунута УайтхедомВайтхедом, базувалася у даному аспекті на тому, що визнання відносності простору має на увазі, що його елементи суть складні сутності, виражені логічними конструкціями, що мають на увазі інші сутності та їхїхні взаємозв’язки<ref>Приклад. Так, крапкаточка повинна розглядатися не як щось не має протяжності (а отже, не сприймається), але як межа збіжності ряду об'єктів, наприклад все зменшуються концентричних сфер. Так само момент часу виступає межею збіжності ряду все зменшуються відрізків часу. Тим самим просторово-часові елементи природи виступають як допускають математичну обробку реальних об'єктів сприйняття в їх доступних сприйняттю відносинах.</ref>. Також УайтхедВайтхед вводить поняття «методу екстенсивної абстракції» - метод наукового дослідження, що представляє собою [[абстрагування]] за допомогою зменшення об’єму досліджуваної події, але таким чином, щоб при цьому був строго зафіксований спосіб, яким це здійснюється.
=== Введення понять «подія», «об’єкт» і «процес» ===
|
