Останній льодовиковий період: відмінності між версіями

 

Останній льодовиковий період іноді називають «останньою Льодовиковою ерою», хоча використання цього терміну не є правильним, тому що льодовикова ера є тривалішим періодом похолодання, в який льодовикові щити покривають значну частину Землі, на кшталт, Антарктиди. Гляціали є холоднішими фазами всередині льодовикової ери, які відокремлені між собою інтергляціалами. Таким чином, кінець останнього льодовикового періоду, не є кінцем останнього льодовикової ери. Кінець останнього льодовикового періоду відбувся близько 12 500 років тому, у той час як кінець останньої льодовикової ери, можливо, ще не настав: замало доказів вказує на припинення льодовиково-міжльодовикових циклів останнього мільйона років.

== Опис ==

 

 

 

Канада була майже повністю була покрита льодом, а також північна частина США, були під величезним [[Лаврентійський льодовиковий щит|Лаврентійським льодовиковим щитом]]. Аляска залишалася без льодовикового покриву внаслідок посушливих кліматичних умов. Місцеві заледеніння існували в [[Скелясті гори|Скелястих горах]], в [[Кордильєрський льодовиковий щит]], а також [[льодовикове поле|льодовикові поля]] і [[льодовикова шапка|льодовикові шапки]] в [[Сьєрра-Невада]] на півночі [[Каліфорнія|Каліфорнії]].<ref>[http://www.osti.gov/bridge/servlets/purl/527434-ROZavF/webviewable/ Clark, D.H.: ''Extent, timing, and climatic significance of latest Pleistocene and Holocene glaciation in the Sierra Nevada, California.'' Ph.D. Thesis, Washington Univ., Seattle (pdf, 20 Mb)]</ref> У Великій Британії, континентальній частині Європи і північно-заходній Азії, існував [[Скандинавський льодовиковий щит]] досягаючи північної частини Британських островів, Німеччини, Польщі та Росії, і на сході півострова [[Таймир]] в Західному Сибіру<ref>[http://www.geol.lu.se/personal/prm/PDF_papers%20full%20text/QSR-2007_SZ_Severnaya_Z.pdf Möller, P. et al.: ''Severnaya Zemlya, Arctic Russia: a nucleation area for Kara Sea ice sheets during the Middle to Late Quaternary.'' Quaternary Science Reviews Vol. 25, No. 21–22, pp. 2894–2936, 2006. (pdf, 11.5 Mb)]</ref>. Максимуму Західно-Сибірське заледеніння досягло приблизно 18 000 до 17 000 років тому, це пізніше, ніж в Європі (22 000-18 000 років тому). <ref>[http://atlas-conferences.com/c/a/h/i/79.htm Matti Saarnisto: ''Climate variability during the last interglacial-glacial cycle in NW Eurasia.'' Abstracts of PAGES - PEPIII: Past Climate Variability Through Europe and Africa, 2001]</ref> північно-східний Сибір, не мав льодовикового покриву<ref>Lyn Gualtieri et al.: ''Pleistocene raised marine deposits on Wrangel Island, northeast Siberia and implications for the presence of an East Siberian ice sheet.'' Quaternary Research, Vol. 59, No. 3, pp. 399-410, May 2003. Abstract: {{doi|10.1016/S0033-5894(03)00057-7}}</ref>. Існували лише льодовикові поля на гірських хребтах в північно-східного Сибіру, включаючи гори Камчатки <ref>Zamoruyev, V., 2004. Quaternary glaciation of north-east Asia. In: Ehlers, J., Gibbard, P.L. (Eds.), Quaternary Glaciations: Extent and Chronology: Part III: South America, Asia, Africa, Australia, Antarctica. Elsevier, Netherlands, pp. 321–323.</ref>

== Назви місцевих заледенінь ==

 

 

Пайндейле (центр Скелястих гір), або Фрейзерське (Кордильєрський льодовиковий щит) заледеніння були останнім великим заледенінням у Скелястих горах США. Пайндейле заледеніння тривало приблизно з 30 000 до 10 000 років тому, і мало льодовиковий максимум між 23 500 і 21 000 років тому<ref>[http://www2.nature.nps.gov/geology/parks/romo/index.cfm#geology ''Brief geologic history'', Rocky Mountain National Park]</ref>. Це заледеніння дещо відрізняється від головного Вісконсинського заледеніння , тому що мало лише непряме відношення до велетенських льодовикових щитів, складалось з гірських льодовиків, зливаючись в Кордильєрським льодовим щитом<ref>[http://vulcan.wr.usgs.gov/Glossary/Glaciers/IceSheets/description_ice_sheets.html ''Ice Age Floods'', From: U.S. National Park Service Website]</ref>. Кордильєрський льодовиковий щит утворював, [[Міссоула|льодовикове озеро Міссоула]], яке проривало льодовикову греблю і викликало масові [[Міссоульські повені]]. Геологи вважають, що цикл повеней та реформування озера тривало в середньому 55 років, відбулося приблизно 40 повеней протягом 2000 року у період між 15000 і 13000 років тому<ref>Richard B. Waitt, Jr.: ''Case for periodic, colossal jökulhlaups from Pleistocene glacial Lake Missoula'', Geological Society of America Bulletin, v.96, p.1271-1286, October 1985. [http://vulcan.wr.usgs.gov/Glossary/Glaciers/IceSheets/Waitt85GSA/abstract.html Abstract]</ref> . [[Повінь через прорив льодовикового озера|Повінь через прорив льодовикових озер]] , не є рідкістю на разі в Ісландії і в інших місцях.

 

 

 

Під час [[останній льодовиковий максимум|останнього льодовикового максимуму]] в Скандинавії, тільки західна частина [[Ютландія|Ютландії]] була вільна від льоду, і велика частина того, що сьогодні є [[Північне море|Північним морем]] була суходолом ([[Доггерланд]]) з'єднуючий Ютландію з Британією.

 

 

{{main|Вюрм}}

 

 

 

 

Назва Меріданське заледеніння позначає альпійське заледеніння центру [[Кордильєра-де-Меріда|Венесуельських Анд]]; в пізньому плейстоцені. Два основних рівня морени були знайдені: між 2600 і 2700 м, і між 3000 і 3500 м над рівнем моря. Снігова лінія протягом останнього льодовикового періоду була нижче приблизно на 1200 м за нинішню лінії снігу (3700 м). Терен заледеніння району в Кордильєра-де-Меріда була приблизно 600 км², що включає такі високі райони з південного заходу на північний схід: Парамо-де-Tама, Парамо Батальон, Лос-Парамо Конджесос, Парамо Пьедрас Бланкас, і Тета-де Неквітато. Близько 200 км², із загального заледеніння території знаходився в Сьєрра-Невада-де-Меріда, з них найбільший терен 50 км², знаходився в районі Піка Болівара, Піка Гумбольдта (4942 м) і Піка Бонланда (4893 м). Радіовуглецевого датування показує, що морени старше 10000 років, і, ймовірно, старше, ніж 13000 років — нижнього моренового рівня, ймовірно, відповідає Вісконсинському заледенінню. Верхній рівень морени, ймовірно, являє собою останній льодовик (Пізнє Вісконсинське заледеніння).<ref>* [http://pubs.usgs.gov/pp/p1386i/venezuela/text.html Schubert, Carlos (1998) "Glaciers of Venezuela" United States Geological Survey (USGS P 1386-I)]</ref><ref>[http://www.springerlink.com/content/wgu0186p83150562/fulltext.pdf ''Late Pleistocene glaciation of Páramo de La Culata, north-central Venezuelan Andes'']</ref><ref>[http://cat.inist.fr/?aModele=afficheN&cpsidt=20197083 Mahaney William C., Milner M. W., Kalm Volli, Dirsowzky Randy W., Hancock R. G. V., Beukens Roelf P.: ''Evidence for a Younger Dryas glacial advance in the Andes of northwestern Venezuela'']</ref><ref> [http://www.cprm.gov.br/33IGC/1349672.html Maximiliano B., Orlando G., Juan C., Ciro S.: ''Glacial Quaternary geology of las Gonzales basin, páramo los conejos, Venezuelan andes'']</ref>

Заледеніння Янкіуе, бере свою назву від [[Янкіуе (озеро)|озера Янкіуе]] на півдні Чилі яке є рудиментом [[льодовикове озеро П'ємонт|льодовикового озера П'ємонт]]. Протягом останнього льодовикового максимуму [[Патагонський льодовиковий щит]], зазнав розвиток в Андах приблизно від 35° до Вогненної Землі на 55°.

 

 

Протягом останнього льодовикового періоду, Антарктида була покрита континентальним льодовиком, як зараз. Крига займала всі райони суші і мала продовження в океан на шельфі <ref>Anderson, J.B., S.S. Shipp, A.L. Lowe, J.S. Wellner, J.S., and A.B. Mosola, 2002, The Antarctic Ice Sheet during the Last Glacial Maximum and its subsequent retreat history: a review. Quaternary Science Reviews. vol. 21, pp. 49-70.</ref><ref>Ingolfsson, O., 2004, [http://www.hi.is/~oi/AG-326%202006%20readings/Antarctica/Ingolfsson_SUMMARY.pdf Quaternary glacial and climate history of Antarctica.] in: J. Ehlers and P.L. Gibbard, eds., pp. 3-43, Quaternary Glaciations: Extent and Chronology 3: Part III: South America, Asia, Africa, Australia, Antarctica. Elsevier, New York.</ref>. Згідно з льодовиковою моделлю, лід у Центрально-Східній Антарктиді, як правило, був тонше, ніж наразі<ref>P. Huybrechts: ''Sea-level changes at the LGM from ice-dynamic reconstructions of the Greenland and Antarctic ice sheets during the glacial cycles'', Quaternary Science Reviews, V. 21, no. 1-3, pp. 203-231, 2002. Abstract: {{doi|10.1016/S0277-3791(01)00082-8}}</ref>.

</div>

* [http://ice.tsu.ru/index.php?option=com_content&view=category&layout=blog&id=1&Itemid=89 Серия статей о палеогеографии времени последнего оледенения. Климат, лёд, вода, ландшафты.]

[[Категорія:Періоди геологічні]]

[[Категорія:Гляціологія]]

[[ko:마지막 빙기]]

[[la:Aevum glaciale recentissimum]]

[[pl:Zlodowacenie północnopolskie]]

[[pt:Último período glacial]]