Відмінності між версіями «Скіфські могили»

нема опису редагування
м (стильове правлення за допомогою AWB)
 
Технологія створення могил скіфами — це їх будівництво з вальок на місці поховання. Знатних небіжчиків-[[Скіфські царі|царів]] ховали глибоко під землею (до 15-20 метрів від рівня поля), у видовбаній глиняній печері. Забивали вхід камінням, а над місцем поховання із земляних вальок споруджували «піраміду». Могила будувалася із пластів дерну, вальок із суміші землі та трави, очерету. Будівельний матеріал брався із болотистої місцини, заплав річок та перевозився на відстані до 5-10 кілометрів. Інколи пагорби обкладались кам'яною [[крепіда|крепідою]], а потім знову шарами вальок.
 
== Історія досліджень ==
Регулярні археологічні дослідження в степах Нижнього [[Дніпро|Дніпра]] почав [[Забєлін Іван Єгорович|Іван Забєлін]]. Він відмітив особливості будови курганів, вирізнив окремі деталі. В [[1865]] році І.Є.Забєлін в кургані [[Козел (могила)|Козел]] відкрив три могили коней та центральну шахту з камерами під кутами. У [[Велика Цимбалка|Великій Цимбалці]] в [[1867]]-[[1868]] роках він відкрив катакомбу з трьома камерами, ще й окрему могилу із шістьма кіньми. У [[1884]] році біля Великої Знам‘янки [[Самоквасов Дмитро Якович|Дмитро Самоквасов]] розкопав найбільший для V ст. до Н.Х. курган висотою 7 м, де виявив велику могильну яму із залишками дерев‘яного склепу. Початок робіт [[Веселовський Микола Іванович|Миколи Веселовського]] в Дніпро-Молочанському межиріччі припадає на [[1889]] рік. Три сезони він досліджував два кургани біля с. Шульгівка. Крім Шульгівки, в [[1891]] році. М.І. Веселовський почав чотирирічні розкопки [[Огуз]]у та на “пробу” дослідив [[Діїв курган]]. Мешканці сусідніх з Сірогозами сіл вели несанкціоновані розкопки курганів. Тому Археологічна комісія в [[1897]] році. відрядила туди К.Думберга. Він докопав [[Діїв курган]], зібрав речі зі зруйнованого кургану в Покрівці, дослідив Малий курган біля Огузу. Місія К.Думберга не зупинила грабіжницькі розкопки, тому її наступного року продовжив Ф.О.Браун. Між Верхніми та Нижніми Сірогозами він розкопав чотири кургани, а в [[Чмирева могила|Чмиревій Могилі]] відкрив дві катакомби і могилу 10 коней у коштовній узді. В [[1909]]-[[1910]] роках М.І. Веселовський, поновив роботи на Чмиревій Могилі. Він удруге відкрив катакомби, а в Західній йому вдалося знайти схованку з 10 срібними посудинами, яку не помітив попередник.
 
Перші узагальнення скіфських пам‘яток зроблені О.С.Лаппо-Данилевським ([[1887]]), він висловив міркування з побуту і поховальних звичаїв скіфів, серед них і думку про залежність глибини могили з якістю ґрунту, розглянув рови, [[крепіда|крепіди]]. О.С.Лаппо-Данилевський розділив могили за розмірами на чотири класи.
 
Наступний період досліджень великих скіфських курганів було відкрито в [[1954]] р. експедицією О.І. Тереножкіна. В Мелітопольському кургані він розкопав дві глибокі могили. Тут зафіксовано використання вальків для будівництва насипу, які привозили із заплави Молочної. На Лівобережжі експедицією Б.М. Гракова досліджено курган біля Кам‘янського городища ([[1946]]), в [[1961]]-[[1963]] рр. розкопано групу курганів Солохи, один курган біля Цимбалки та 10 курганів у м. Дніпрорудний.<ref>Курганне будівництво скіфів у V-IV ст. до Н.Х. (за матеріалами поховальних комплексів Дніпро-Молочанського межиріччя) 2002 року. Автореф. дис... канд. іст. наук: 07.00.04 / Юрій Вікторович Болтрик; НАН України; Інститут археології. — К., 2002. </ref>
 
 
== Найвідоміші скіфські могили ==
== Література ==
* [[Гайко Геннадій Іванович|Гайко Г. ]], [[Білецький Володимир|Білецький В. ]], [[Мікось Тадеуш| Мікось Т.]], Хмура Я. Гірництво й підземні споруди в Україні та Польщі (нариси з історії).&nbsp;— Донецьк: УКЦентр, Донецьке відділення НТШ, «Редакція гірничої енциклопедії», 2009.&nbsp;— 296 с.
<references/>
 
{{Скіфські кургани}}
2141

редагування