Олійник Анатоль Андрійович: відмінності між версіями

 

== Біографія ==

Народився в м. Борзні на Чернігівщині. Батько його працював службовцем у земстві, мати походила із збіднілої дворянської родини.<br />

У роки громадянської війни, коли влада в Україні часто переходила з рук в руки, життя Анатоля Олійника ледь не обірвалось. Червоні, які саме зайняли Борзну, випустили ув'язнених з місцевої в'язниці і тимчасово замкнули на її подвір'ї декількох виловлених бродячих собак. Ватага гімназистів, серед яких був і Анатоль Олійник, пустуючи, відбила замок і випустила собак, залишивши напис: «Лєнін дав собакам амністію.» Хтось це побачив і доніс новій владі. Чималу групу гімназистів заарештували і якоїсь ночі повели за місто, щоб у полі розстріляти. Коли дійшли до останніх хат, заарештовані кинулися врозтіч. Конвоїри відкрили вогонь і застрелили декількох гімназистів, іншим, у їх числи і Анатолю Олійнику, вдалося втекти.<br />

 

== Життя і робота ==

Несподівано у листопаді 1929&nbsp;р. поет був заарештований по інспірованій тогочасним ДПУ справі Спілки визволення України. І хоч ув'язнення тривало лише 33 дні, Анатоль Олійник надалі вже не зміг працювати у Конотопі і друкуватись. Він переїздить у село Андрушівку на Вінниччині. Там у школі організовує драмгурток, який показує вистави у навколишніх селах. Один із його учнів&nbsp;— гуртківців того часу Валентин Речмедін став пізніше відомим письменником.<br />

Закінчивши заочно педінститут, з вересня 1932&nbsp;р. Анатоль Олійник переїздить вчителювати у Житомир. Але невдовзі в Україні почалась нова хвиля репресій проти творчої інтелігенції. Рятуючись від можливих репресій, поет їде у Москву, там укладає угоду з постпредставництвом Каракалпацької АРСР і у грудні 1932&nbsp;р. їде у Турткуль, тодішню столицю автономної середньоазіатської республіки. Там працює зав. відділом культури у редакції газети «Советская Каракалпакия», викладає у педтехнікумі російську мову і літературу, друкується у тамтешній періодиці. Він бере участь в організації спілки письменників у Каракалпакії і обирається членом правління спілки. З осені 1935&nbsp;р. працює доцентом Бухарського педінституту.<br />

 

== Творчість ==

''…Крило на гостре лезо.''<br />

&nbsp;<br />

 

«'''Вітрила напнуто'''» (Київ, 1971&nbsp;р.), <br />

«'''Амурова декада'''» (Москва, 1998&nbsp;р.), <br />

 

== Література ==

 

<li> А. Речмедін&nbsp;— "Чарівний лірик із Борзни.. " Життя і поетика Анатоля Олійника. Вінниця, 2005&nbsp;р.<br />

 

== Примітки ==

[http://ukrros.info/news/index.php?ELEMENT_ID=2172 “Борзнянський Ікар повертається” - Презентація книги в Бібліотеці української літератури]<br />

[http://kobza.com.ua/content/view/1461/ “Віват, життя” - У Москві побачила світ збірка поезій Анатоля Олійника]<br />

[[Категорія:Народились 9 листопада]]

[[Категорія:Народились 1902]]

[[Категорія:Померли 24 серпня]]

[[Категорія:Померли 1936]]

[[Категорія:Українські поети]]