Алеаторика: відмінності між версіями

Подальший розвиток і розповсюдження цього методу композиції можна побачити в творчості німецького композитора [[Карлхайнц ШтокхаузенШтокгаузен|Карлхайнца ШтокхаузенаШтокгаузена]]. У 1957 році він створює «Фортепіанну п'єсу XI». Звичайно цей твір під час концерту виконують кілька разів, в різних варіантах. Графічно партитура виглядає таким чином: на великому нотному плакаті (розмір 53х93 см) віддруковане 19 абсолютно не залежних одина від одної нотних груп різної тривалості, які композитор супроводжує коментарями для виконавців. Музикант повинен байдуже (absichtslos) вибрати будь-який фрагмент і грати його в будь-якому темпі, в будь-якій динаміці і артикуляції, потім наступає черга інших фрагментів. Коментарі такі складні та примхливі, що вимагають довгого та уважного вивчення.