Словники: мистецтво та ремесло лексикографії: відмінності між версіями

 

Перекладати цей текст водночас легко й складно. Логічність викладу, строгий академізм і шляхетна етичність у делікатній царині посилань на праці попередників органічно й невимушено співіснують із тонким гумором, невимушеністю стилю та простотою (але в жодному разі не спрощеністю) опису складних проблем. Сидні Лендау подає мінімум лінгвістичних термінів, здебільшого в дужках, пояснюючи фахові проблеми мовою, зрозумілою нефахівцеві, що хоче не лише користуватися словникамі на рівні, дещо вищому від "чайникового", а й хоча б мінімально усвідомлювати тонкощі словникарської "кухні" та втрати й бонуси користувача, що з цього випливають. У загальному показнику подано українські слова та словосполуки, що їх вжито в перекладі ключових понять твору, та їхні англійські відповідники з оригінального тексту, аби читач міг дати собі раду з розмаїттям багатозначних термінів обох мов на позначення тих самих чи дещо відмінних понять, особливо коли відмінність є досить тонкою й важковловною. У випадках, коли автор пояснює складні речі простими словами, перекладачеві, заради точности перекладу, часом доводилося поступатися стилем чи способами висловлювання, прийнятими в нашій науковій мові, що є набагато скутішою та "заканцеляризованішою", ніж мова англійських наукових текстів, не кажучи вже про тексти, призначені широкому освіченому читацькому загалові. Якою мірою такий компроміс є вдалим – судити читачеві. (Принагідно хочу висловити глибоку вдячність тонкому мовознавцеві Василеві Старку, що прочитав рукопис перекладу й запропонував чимало поправок, що суттєво поліпшили текст).

 

В динамічному американському суспільстві, що постійно прагне самовдосконалення й високо цінує освіту, словники мають величезне значення. Традиція звертатися до словників по інформацію з будь-яких сфер життя налічує багато років. Словник є неодмінним атрибутом будь-якої родини та будь-якої установи. Діти звикають користуватися словниками змалку, дитячі словники привабливі зовні й цікаві своїм змістом, в них вкладено працю найбільших інтелектуалів та найталановитіших художників. Американці мають словники на кожен дитячий вік; учні початкової школи, підлітки та старшокласники мають різні словники, що враховують їхні зацікавлення та їхні спосіби висловлювати свої думки. Університетські словники – то вже зовсім інша річ, це для дорослих. І зовсім вже найвищий щабель – словники повні ("нескорочені"), повна картина мови, як її бачить відповідний видавничий дім чи гурт. Розлогий опис цих лексикографічних скарбів викликає білу заздрість і тяжкий сум – українське словникарство протягом своєї історії зазнало більше заборон та втручання позанаукових чинників, ніж сприяння. Нині, не маючи жодної підтримки держави й розуміння меценатів, наші лексикографи поки що дуже мало що можуть запропонувати спраглому до добрих словників загалові – і освіченому, і охочому здобути освіту. Книжка Сидні Лендау – добрий путівник на довгому шляху, що нам треба подолати якнайшвидше, аби наздогнати поважні суспільства, де словник – не прикраса полиці з розкішного меблевого гарнітуру, а надійний робочий інструмент пізнавання світу.