Моногамія: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
м r2.7.1) (робот додав: simple:Monogamy |
Zlir'a (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
||
Рядок 22:
Деякі із ділянок, в яких спостерігається підвищена концентрація вазопресинових та окситоцинових рецепторів у моногаминх видів, зокрема префронтальна кора, прилегле ядро та вентальна частина білдої кулі, задіяні у формуванні зв'язку між партнерами, ці ж частини мозку пов'язані із [[дофамін|дофамінергічним]] [[мезолімбічний шлях|мезолімбічномим шляхом]], що є важливою частиною [[система винагород|системи винагород]] ({{lang-en|reward system}}). Мезолімбічний шлях також забезпечує формування [[умовний рефлекс|умовних рефлексів]], пов'язаних із задоволенням (наприклад [[наркоманія|наркомани]] віддають перевагу перебуванню у місцях, де вони приймали [[наркотик]]и). На основі цих даних робляться припущення про те, що формування зв'язку між партнерами може відбуватись на основі умовного рефлексу, при якому виникає асоціація між задоволенням від спарювання (безумовний подразник) та специфічним запахом партнера (умовний подразник). Це припущення підтверджується спостереженням, що виділення дофаміну у прилягаючому ядрі необхідне для формування пар у ''M. ochrogaster''. Вазопресин та окситоцин у цій схемі відповідають за розпізнавання партнера по [[запаху]]. На користь ролі нейропептидів у соціальних взаємодіях свідчить те, що [[нокаут гену|нокаутні]] по гену окситоцину [[миша|миші]] та пацюки із [[нокдаун гену|нокдауном гену]] V1aR не здатні впізнавати знайомих особин свого виду по запаху, хоча інші [[нюх]]ові здібності в них ніяк не пошкоджені.<ref name=youngwang />
Під час спарювання концентрація дофаміну в прилягаючому ядрі збільшується і в полігамних видів, наприклад у [[пацюк|пацюків]], проте для формування постійних пар важливий саме зв'язок системи нагород із окситоциновими (у самиць) та вазопресиновими (у самців) шляхами, що відповідають за впізнавання партнера по запаху. Одночасна активація цих двох систем і забезпечує утворення необхідного умовного рефелксу. У полігамних видів система нагород і система впізнавання інших особин розімкнена через низький вміст рецепторів до окситоцину та вазопресину у відповідних ділянках [[Головний мозок|мозку]]. Щоб перевірити цю [[гіпотеза|гіпотезу]] формування зв'язку між партнерами Юнг <!--Young--> та співробітники генетично модифікували немоногамний вид ''M. pennsylvanicus'', таким чином, щоб у цих тварин відбувалась над[[експресія генів|експресія]] рецептора вазопресину V1aR у вертральній частині блідої кулі. Трансгенні самці справді ставали більш «вірними»: після співжиття і спарювання із самицею, вони і надалі віддавали перевагу саме їй, а не іншим полівкам.<ref name=youngwang />
=== Генетичні причини моногамії полівок ===
Генетичні відмінності між моногамним ''M. ochrogaster'' та полігамними видами найдетальніше вивчені на прикладі гену рецептора до вазопресину ''Avpr1a''. Порівняння послідовності самого цього гену показало, що він має надзвичайно високий рівень [[гомологія (біологія)|гомології]] у досліджуваних видів, проте на відстані 660 [[пара основ|п.н.]] вище від точки початку [[транскрипція (біологія)|транскрипції]] цього гену знаходиться [[мікросателіт]]на послідовність, в ''M. ochrogaster'' вона має довжину приблизно 500 [[пара основ|п.н.]], а в немоногамних видів — значно коротша. Експериментальні дані дозволяють припустити, що ця послідовність специфічно регулює експресію гену ''Avpr1a'' в різних типах клітин. Саме [[мутація|мутація]] в цій ділянці могла призвести до виникнення монгамії в ''M. ochrogaster''.
У людини було виявлено три поліморфні мікросателітні послідовності вище гену ''Avpr1a'', деякі варіанти однієї із них асоційовані із [[аутизм]]ом.<ref name=youngwang />
| |||