Користувач:Blast furnace chip worker/Майстерня Злочини російського царату: відмінності між версіями

Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 189:
1 січня 1754 року січове товариство на раді обрало собі нового кошового, замість Ігнатовича ним став Григорій Лантух (Федорова). Він 1755 року звернувся до російського уряду з протестом на відібрання у запорожців земель під поселення іноземців і росіян. Федоров прохав гетьмана Разумовського про поновлення порушених прав. 29 червня 1755 року запорозькі депутати відправилися у Росію, де мали зустріч з царицею.
 
Відстоюючи право на свої вольності, запорожці посилалися на грамоти польських королів (Сігізмунда І, Стефана Баторія), універсал Б. Хмельницького від 15 січня 1655 р., акти розмежування земель між Росією і Туреччиною, Туреччиною та Польщею, а також Польщею та Росією, договір між царським урядом і запорожцями, укладений влітку 1734 р. [2]. <ref> Эварницкий Д. И. Источники для истории запорожских казаков. — Владимир, 1903. — Т.2. — С. 1332, 1352, 1356—1359, 1396—1397 і ін. </ref> За цими документами територія, що підпорядковувалася Війську Запорозькому, на сході обмежувалася [[Дон]]ом і [[Сіверський Донець|Сіверським Дінцем]], а на заході [[Південний Буг|Південним Бугом]], на півночі — [[Оріль|Ореллю]], [[ТясьминТясмин]]ом і [[Рось|Россю]], на півдні — [[Бузький лиман|Бузьким]] і [[Дніпровський лиман|Дніпровським лиманами]], [[Дніпро]]м, [[Конка (річка)|Конкою]], [[Берда (річка)|Бердою]] та [[Азовське море|Азовським морем]].
 
Прохання запорожців надати їм "Височайшу грамоту" з закріпленням за Військом Запорізьким хочаб вже тих земель, що ще не були зайняті поселенцями, цариця залишала без відповіді.